Алгоритм дій для осіб, які постраждали в наслідок надзвичайної ситуації
03.04.2023
Проєкт "100 причин пишатися, що я – українець"
08.03.2023р.
Публікації, добірка "5 порад для батьків", анонси окремих навчальних програм та семінарів
Ресурси в підтримку психологічної стійкості в умовах війни.
24.02.2023
Безкоштовний курс «Домедична допомога»
ГО «Смарт освіта» і EdEra створили курс «Домедична допомога», який буде корисним для адміністрації ЗО, вчителів, асистентів вчителів, інших педпрацівників, батьків і особливо – батьків дітей з особливими освітніми потребами та всіх учасників освітнього процесу, хто хоче навчитися надавати першу допомогу. Участь у курсі - безкоштовна.
17.02.2023
Безкоштовний курс для батьків дітей з ООП
ГО «Смарт освіта» і EdEra створили курс "Участь батьків у організації інклюзивного навчання". У ньому лекторки розповідають про те, як і коли батькам потрібно звертатись по допомогу до спеціалістів, як відбуватиметься інклюзивне навчання їхньої дитини, як оцінюватимуть її особливі освітні потреби, а також як спілкуватися зі шкільною адміністрацією і вчителями та емоційно не вигорати. Участь у курсі - безкоштовна.
17.02.2023
16 лютого в Україні відзначають День єднання. Це свято було засноване у 2022 році Володимиром Зеленським, щоб згуртувати українців на тлі тривожних новин про можливий повномасштабний напад Росії на територію України. Єдність українського народу – це наша спільна сила, яка допомагає протистояти агресії Росії. Адже у всіх нас одна мета – жити у мирі. Виховуємо любов до Батьківщини разом 💛💙
День єднання - історія дати
Взимку 2022 року американська та західноєвропейська розвідки попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть називали дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в це - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Але в суспільстві все-таки почалися хвилювання. Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання 16 лютого.
День єднання 2023 - традиції та заходи
День єднання - молоде свято. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.
Сьогодні в Україні в містах і селищах піднімають державний прапор і виконують гімн. Приєднатися до святкування можна, одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або ж підтримати тих, хто зараз бореться за нашу свободу та мир на фронті.
16.02.2023
Поради батькам і фахівцям
ЮНІСЕФ разом із навчально-реабілітаційним центром «Джерело» підготували брошуру «Набута інвалідність дитини. Поради батькам і фахівцям». Війна шкодить здоров’ю дітей та дорослих - і фізичному, і психічному. На жаль, наслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато дітей отримали травми та поранення, які призвели до інвалідності. Автори (ЮНІСЕФ, Центр Джерело, KFW) зібрали матеріали, які стануть у пригоді батькам та освітянам, а також допоможуть малечі адаптуватися до нового життя.
Брошура містить відповіді на такі запитання:
Як оформити статус інвалідності дитини?
На яку допомогу можна розраховувати та як її отримати?
Як говорити з дитиною про інвалідність?
Де шукати психологічної підтримки?
Як облаштувати домашній та освітній простір?
Що таке інклюзивна освіта та як записати дитину до садочка та школи?
Що потрібно знати вчителям та іншим фахівцям?
Інформація з сайту https://www.unicef.org/ukraine/documents/acquired-disability
13.02.2023
ВІТАЄМО!
Як оформити статус інвалідності дитини?
На яку допомогу можна розраховувати та як її отримати?
Як говорити з дитиною про інвалідність?
Де шукати психологічної підтримки?
Як облаштувати домашній та освітній простір?
Що таке інклюзивна освіта та як записати дитину до садочка та школи?
Що потрібно знати вчителям та іншим фахівцям?
У цей день проголошується роль освіти для підтримання миру та розвитку. Освіта – це не просто можливість, а право кожної людини. Всі люди на Землі повинні мати можливість на отримання цього суспільного блага, а відповідальність за надання такої можливості лежить на державі та державних структурах.
Україна посідає 9 місце в світі за рівнем грамотності, цей показник визначається у відсотках та становить 99,8% для нашої країни. Що стосується індексу рівня освіти, то тут Україна знаходиться 48-ю у списку країн.
Міжнародний день освіти – свято досить молоде. Воно було встановлене в грудні 2018 році, а вперше світова спільнота відзначала цей день у 2019 році. Цей день був проголошений 3 грудня 2018 року в Брюсселі на міжнародній конференції, присвяченій проблемам сучасної освіти. Ініціатором запровадження такого дня стала Нігерія. Ідею африканської країни підтримали 58 держав-членів конференції. Було складено відповідну резолюцію на підтримку якісної рівноцінної освіти, яка була б доступна для кожної людини незалежно від її національності, статі та соціального стану. У засадах ООН вказано, що кожна людина повинна мати доступ до якісної освіти. Освіта допомагає людині стати грамотною, отримати впевненість у собі, забезпечити добробут для себе та своєї родини в майбутньому.
24.01.2023
40 хвилин вільного часу батькам
Завантажуйте заздалегідь або переглядайте онлайн:
👉Сайт UNICEF: https://uni.cf/3hWsqgf
👉Youtube: https://bit.ly/3jtkNi3
09.01.2023
Всесвітній день поширення інформації про хворобу Дюшена
Міодистрофія Дюшена: діагностичні критерії
Мязова дистрофія Дюшена – це рідкісне генетичне (спадкове) захворювання, яке проявляється прогресуючою м’язовою слабкістю, яка в кінцевому результаті вражає серце та легені.
Міодистрофія Дюшена має X-зчеплений рецесивний тип успадкування і обумовлена мутацією в гені, що кодує білок дистрофін (ген DMD). Захворювання названо в честь французького невролога Жулєма Бенджаміна Аманда Дюшена, який вперше описав патологію в 1861 році.
Символом Всесвітнього дня поширення інформації про м’язову дистрофію Дюшена (World Duchenne Awareness Day) в світі є червона повітряна кулька, яку випускають в небо тисячі людей в підтримку пацієнтів з даним захворюванням. 7 вересня (сьоме число дев’ятого місяця) вибрано невипадково, воно відповідає числу екзонів в гені дистрофіну – їх 79.
Захворюваність на м’язову дистрофію Дюшена становить 1 випадок на 3 300 – 3500 осіб. У світі сьогодні налічується понад 250 тисяч пацієнтів з таким діагнозом. Симптоми захворювання зазвичай проявляються до 5-річного віку. Хворіють хлопчики. Середня тривалість життя хворих варіює від підліткового періоду до 20-30 років.
Перші підозри зазвичай виникають при наявності наступних ознак:
Проблеми з функцією м’язів: батьки звертають увагу, що дитина пізно починає ходити. У хлопчиків збільшені литкові м’язи; вони зазнають труднощів при бігу, стрибках, підйомі по сходах, часто падають, у них може з’явитися манера ходити на носках. Крім того, у них буває затримка мови. Один з класичних симптомів м’язової дистрофії Дюшена – це так звана позитивна проба Говерса, яка проявляється в тому, що для переходу з положення лежачи в положення стоячи, хлопчик змушений перебирати кистями рук і ліктями від низу до верху по тілу (наче піднімається по драбинці). Він змушений робити це через слабкість стегнових м’язів та м’язів тазового поясу.
Підвищення рівня креатинфосфокінази (КФК) в крові.
Підвищення рівня «печінкових» ферментів (AST, ALT) в крові.
Затримка мовленнєвого розвитку.
Наявність генетичної мутації при м’язовій дистрофії Дюшена означає, що організм або не може виробляти білок дистрофін, або виробляє його, але в недостатній кількості. За допомогою біопсії м’язу можна з’ясувати скільки дистрофіну, знаходиться в м’язових клітинах. При дослідженні даних біопсії м’язу зазвичай проводяться два види аналізів: імуногістохімічний і імуноблотинг-аналіз (метод дослідження білкових антигенів) на дистрофін. Ці тести дозволяють визначити наявність або відсутність дистрофіну. У минулому аналізи, відомі під назвою «електроміографія» (ЕМГ) і «дослідження провідності нервів» (аналіз з використанням голок), становили традиційну частину обстеження дитини, у якої підозрюють нервово-м’язове захворювання. На сьогоднішній день ці методи обстеження не є обов’язковими для виявлення міодистрофії Дюшена.
Міопатію Дюшена необхідно диференціювати з поліміозитом, мітохондріальними міопатіями, хворобою Помпе, спінальною м’язовою атрофією, вродженими міастенічними синдромами, синдромом Ламберта-Ітона та ін.
Для встановлення заключного діагнозу необхідне підтвердження молекулярним методом. Проведення генетичного аналізу необхідно в будь-якому випадку, навіть якщо діагноз м’язової дистрофії Дюшена підтверджений результатами біопсії м’язів.
Як тільки стала відома точна мутація або зміна в ДНК гена дистрофіна в дитини, матері потрібно також пройти генетичне обстеження з метою виявлення, чи є вона носієм дефектного гена чи ні. Ця інформація буде важлива для родичок по материнській лінії (сестри, дочки, тітки, кузини), оскільки дозволить з’ясувати, чи не є вони самі носіями дефектного гена. Генетична діагностика та консультація лікаря-генетика допоможе родині краще зрозуміти отримані результати дослідження.
Іноді генетична мутація, що викликає м’язову дистрофію Дюшена, відбувається у хлопчика випадково. Така мутація вважається спонтанною. В інших випадках вона переходить до дитини від матері. Якщо у жінки є мутація, то вона називається «носієм» і може передати цю мутацію іншим своїм дітям. Сини, до яких перейде мутація, захворіють, а дочки самі стануть носіями. Якщо жінка пройде генетичний аналіз і у неї буде виявлена мутація, вона зможе прийняти обгрунтоване рішення щодо майбутньої вагітності. Крім того, цей аналіз можуть пройти її родички (сестри, тітки, дочки) з метою виявлення ризику народження у них хлопчика з міодистрофією.
Тяжкість проявів захворювання залежить від типів мутацій і може варіювати від асимптоматичного підвищення креатинфосфокінази або м’язових судом з міоглобінурією до розвитку класичних симптомів.
Важливим є регулярне обстеження дітей з уже встановленим діагнозом м’язової дистрофії Дюшена. Воно складається з тестів, які дозволяють визначити стан і оцінити ступінь прогресування хвороби: дослідження м’язової сили, визначення амплітуди рухів в суглобах, тести на швидкість.
Для оцінки динаміки стану пацієнта та ефективності проведених заходів проводять такі тести: встати з підлоги, пройти деяку відстань на час, піднятися по сходах. Важливо завжди використовувати одну й ту ж саму шкалу оцінки рухової активності в даного пацієнта. Моніторинг повсякденної рухової активності дозволяє вирішити чи потрібна додаткова допомога для збереження здатності хворого до самообслуговування.
Сайти інформаційної підтримки пацієнтів та родичів пацієнтів з м’язовою дистрофією Дюшена:
Асоціація по м’язовій дистрофії,
Батьківський проект з м’язової дистрофії
Всесвітня організація з м’язової дистрофії Дюшена
Громадська Організація в Україні «Дюшенна України»
Підготувала: асистент кафедри педіатрії та медичної генетики, к.мед.н. Хлуновська Людмила Юріївна
Сайт ГО «Дюшенна України»
Пошта ГО «Дюшенна України»
Вебінар для батьків
27.10.2022 ЦЕНТРОМ ЗДОРОВ'Я ТА РОЗВИТКУ «КОЛО СІМ'Ї» був проведений вебінар «Особливості діагностики та обстеження дітей з аутизмом». Спікер Христина Долинюк, професор психології американського університету штату Нью-Джерсі Rider University. Запрошуємо батьків дітей та всіх зацікавлених осіб скористатися можливістю отримати знання щодо визначеної проблеми.
Запис вебінару за покликанням:
https://www.youtube.com/watch?v=ain1HEBvXYk
Серія вебінарів для батьків
Проєкт «Батьківський ХАБ» ініційовано ГО «Підтримай дитину» за підтримки German Marshall Fund організували серію вебінарів для батьків:
1.«Як батьки можуть підтримати у складній ситуації дитину середнього та старшого шкільного віку» за посиланням: https://fb.watch/ge8LZEm5Vu/
2.«Як батьки можуть підтримати у складній ситуації дитину молодшого шкільного віку» за посиланням: https://fb.watch/fWhpeaxkbT/
3 .«Як батьки можуть підтримати у складній ситуації дитину раннього та дошкільного віку» за посиланням: https://www.facebook.com/100084217659018/videos/1259132128173444
4. «Психологічна травма, її наслідки та особливості прояву у різному віці» за посиланням: https://www.facebook.com/103242932488102/videos/476752850639159/?extid=NS-UNK-UNK-UNK-IOS_GK0T-GK1C&ref=sharing
Інструкції для батьків «Як отримати психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з ООП, якщо перебуваєте за кордоном»
МОН надає інструкцію для батьків (інших законних представників) дітей, що мають ознаки особливих освітніх потреб, не мають висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку та перебувають за кордоном.
Інструкції від МОН «Як отримати висновок ІРЦ для дитини з ООП на тимчасово окупованих територіях»
Детальніше
Матеріали для батьків щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку
2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті
3. Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну
4.Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною
5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України»
6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій
7. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ
8. Рекомендації для населення під час воєнного стану
9. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову
10. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною»
11. Підтримка батьків та дітей під час війни
12. Психологічна допомога для дітей
13.Як надавати першу психологічну допомогу
14. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ
15. Як допомагати дітям у замкненому просторі
16. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми,
які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту
17. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації
18. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій
19. Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині
20. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися
21. Як перевірити правдивість джерела інформації
22. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами захисту» .
23. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят
24. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України.
Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років
25. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні
Вебінар для батьків
25.03.2022р. відбувся вебінар «Як допомогти дитині пройти крізь виклики війни?», організований Центром здоров’я та розвитку “Коло сім’ї” спільно з Україно-швейцарським проєктом “Діємо для здоров’я” та "Психічне здоров'я для України". Спікер Олег Романчук – дитячий психіатр та психотерапевт центру “Коло сім’ї”.
Запис трансляції на Youtube каналі https://www.youtube.com/channel/UCxz1SYyPCg6nRGd5g4fd2Mw та Facebook сторінці україно-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я”. Детальна інформація за посиланням: https://www.facebook.com/events/547214086651051
Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними для вихователів, батьків, дітей і для інших учасників освітнього процесу
Міжнародний тиждень глухих людей (IWDР) - ініціатива Всесвітньої федерації глухих (WFD), яка вперше була започаткована в 1958 році в Римі, Італія. Світова спільнота глухих відзначає його щороку протягом останнього повного тижня вересня, щоб згадати той день, коли відбувся перший Всесвітній конгрес ВФГ та привернути увагу спільноти на проблеми осіб з порушенням слуху.
Серед осіб, які пройшли комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку в інклюзивно-ресурсних центрах Запорізької області у 2020 році - 1,3 % мають порушення слухової функції. Оскільки є певні особливості у вивченні дітей з даною проблемою, пропонуємо вашій увазі, поради вчителя-дефектолога, сурдопедагога Комунальної установи “Інклюзивно-ресурсний центр” Мелітопольської міської ради Олександра Трикіна “Комплексна оцінка психофізичного розвитку дитини з особливими освітніми потребами”
Детальніше
Міжнародний тиждень глухих людей відзначається організаціями глухих у всьому світі шляхом проведення різних заходів. Ці заходи передбачають участь усіх членів спільнот глухих, до яких належать сім'ї глухих людей, професійні та акредитовані перекладачі жестової мови, а також представники різних зацікавлених сторін, таких як національні уряди, національні та міжнародні правозахисні організації, організації осіб з інвалідністю.
1 червня - День захисту дітей
1-го червня в Україні та багатьох країнах світу традиційно відзначається Міжнародний день захисту дітей.
Рішення про його проведення було ухвалено Міжнародною демократичною федерацією жінок на спеціальній сесії в листопаді 1949 року у Парижі. Вперше день захисту дітей було відзначено в 1950 році в 51 країні світу.
20 листопада 1959 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини, в якій було проголошено рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого.
Однак ця декларація мала лише декларативний і рекомендаційний характер, а для захисту та забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони і міжнародні договори. Тому 20 листопада 1989 Генерельна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини, яка стала світовою конституцією для дітей. Організація оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.
Відповідно Конвенції ООН про права дитини кожна держава зобов’язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.
Україна ратифікувала цю Конвенцію 27 вересня 1991 року. В Україні День захисту дітей встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 і відзначається щорічно, також 1 червня.
Для багатьох дітей шкільного віку це свято асоціюється з початком літа, приємного відпочинку під час літніх канікул, подорожей, розваг, пригод, нових вражень.
Це веселе свято не лише для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, дотримання їх прав на життя, свободу думки і релігії, на освіту, відпочинок та дозвілля, на захист від фізичного та психологічного насильства, на захист від експлуатації дитячої праці.
Особливої уваги та піклування, як з боку родини, так і з боку держави потребують діти, які мають порушення психофізичного розвитку та діти із соціально вразливих груп. Для забезпечення права на освіту для дітей із особливими освітніми потребами в Україні запроваджено інклюзію.
Інклюзія в освіті як процес, у звіті, поданому відповідно до резолюції 37/20 Ради з прав людини ООН 2019 року, є системою розширення можливостей особистості через: участь в освіті; забезпечення рівного доступу дітей з інвалідністю до загальноосвітніх шкіл; індивідуальні навчальні плани; забезпечення розумного пристосування; доступність освітніх середовищ і матеріалів; надання адаптованих навчальних матеріалів, допоміжних пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та підтримки (Empowering children with disabilities for the enjoyment of their human rights, including through inclusive education // Present report, submitted pursuant to Human Rights Council resolution 37/20, the United Nations High Commissioner for Human Rights. – 2019). Зокрема, в п.4.a Маскатської угоди вказано, що стратегія інклюзивного навчання – це створення та вдосконалення роботи закладів освіти, що враховують інтереси дітей з особливими освітніми потребами і забезпечують безпечний, вільний від насильства і соціальних бар'єрів та ефективний простір навчання для всіх.
Основні принципи інклюзивної освіти:
На цінність людини не впливають її досягнення, здібності та вміння.
Кожна людина вміє відчувати та міркувати.
Кожна людина має право спілкуватися та бути почутою іншими.
Система повинна підлаштовуватися під потреби дитини, а не навпаки.
Тільки на реальній взаємодії здійснюється справжня освіта.
Людина, та особливо дитина, потребує дружби та підтримки від ровесників.
Задоволення освітніх потреб кожної дитини.
Виявлення здібності навчатися у кожної дитини та відповідне забезпечення суспільством необхідних для цього умов.
Притягнення батьків до навчального процесу дітей як перших їхніх учителів та рівноправних партнерів. Батьки повинні дбати про фізичний та психологічний стан дитини, а також про створення умов для її розвитку.
Комплексний підхід до навчання та виховання дітей, що забезпечує отримання уваги від батьків, послуг від вузьких фахівців та педагогів, які надають свої знання та підтримку, забезпечують матеріалами для навчання (книги, фото- та відео-матеріали, посібники тощо).
Рівень складності шкільних завдань повинен відповідати здібностям та вмінням дитини.
Доступ до навчання у загальноосвітніх закладах на рівних правах та отримання якісної освіти.
Вирішення проблем та подолання виникаючих бар’єрів у процесі навчання.
Помічниками і дієвими партнерами з надання допомоги родинам, що виховують дітей із особливими освітніми потребами є система раннього втручання та інклюзивно-ресурсні центри.
Раннє втручання – це міждисциплінарна сімейноцентрована система допомоги дітям раннього віку (від народження до 3-х років) із порушеннями розвитку та дітям груп біологічного й соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини (Постанова
Кабінету Міністрів України №175 від 06.03.2019 р. «Деякі питання Національної ради з питань раннього втручання» https://bit.ly/3fLTfyD зі змінами № 1217 від 09.12.2020).
Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) - це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.
В Міжнародний день захисту дітей ми вітаємо всіх, хто присвячує своє життя дітям, створює умови для їх розвитку і сприяє розквіту країни на благо дітей!
Правове поле інклюзії.
1. Закон України «Про освіту». Зокрема, статті 19 («Освіта осіб з особливими потребами»), та 20 («Інклюзивне навчання»).
2. Лист МОН від 31.08.2020 №1/9-495 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році» https://bit.ly/3ySufys
3. Кабінет Міністрів України Постанова «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 9 серпня 2017 р. №588 https://bit.ly/3i48K83
4. Кабінет Міністрів України Розпорядження від 9 серпня 2017 року «Про Національну стратегію реформування» системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу».
5. Постанова Кабінету Міністрів від 12 липня 2017 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр».
23 квітня Всеукраїнський день психолога
День психолога – молоде свято
та й самій професії всього-то сто років з невеликим. До фахівців практичних
психологів по різному ставляться. Більшість моїх співрозмовників взагалі не
знають, хто такий психолог і в чому полягає його професійна діяльність.
По-перше, нам необхідно визначити відмінності між професіями психолог, психотерапевт, психіатр.
Загальний
корінь («психо» – душа). Зазначені спеціалісти
є фахівцями у сфері психічного здоров’я. Але компетенції кожного з них чітко
позначені, через що не всі вони є взаємозамінними фахівцями.
Освіта:
Психолог має
вищу психологічну освіту, яка може бути загальною або спеціальною. Наприклад:
вікова психологія, педагогічна, соціальна, кримінальна, тощо.
Звернутися до психолога можна,
якщо:
ü
проблеми
у відносинах з дітьми;
ü
труднощі
в спілкуванні з людьми;
ü
кризи
в сім’ї;
ü
незадоволеність
собою, своїм життям і вчинками;
ü потреба у самовизначенні.
Психотерапевт – може мати як медичну, так і тільки психологічну освіту. Обов’язково
пройшов навчання за напрямом психотерапія в одному або декількох методах.
Наприклад: гештальт терапевт, психоаналітик, клієнт-центрований терапевт, арт
терапевт, когнітивно-поведінковий терапевт тощо. Тож, слово «терапевт» означає
тут лікування суто психологічними способами, тому не слід плутати з медичним
терапевтом.
Звертаються до психотерапевта в
наступних випадках:
ü
коливання
настрою, депресія, постійна втома, підвищена дратівливість;
ü
проблеми
в сім’ї, на роботі, у спілкуванні;
ü
часті
або тривалі хвороби, хронічні захворювання;
ü
безсоння,
втрата апетиту, раптові напади страху, агресії;
ü нав’язливі думки і стани.
Лікар-психолог, психіатр, лікар-психотерапевт – мають обов’язково вищу медичну освіту,
ґрунтовні знання в галузі загальної медицини, психопатології та психіатрії.
Основний напрям – психологічне консультування людей з фізичними хворобами
та/або психічними порушеннями. Окремо підкреслюю, що коло діяльності психіатра досить широке і він працює не тільки з людьми або дітьми, які
мають психічні захворювання.
До психіатра слід йти в тих випадках, коли:
ü
у
людини є неврологічний або психіатричний діагноз;
ü
є
розлади уваги, пам’яті, мислення, сприйняття;
ü
тривалі
і (або) різкі зміни поведінки;
ü
тривале
порушення сну;
ü
важкі
депресії (1), неврози (2);
ü
людина
схильна до спалахів гніву та агресії, одержима нав’язливими ідеями,
станами, її переслідують постійні думки
про суїцид;
ü
людина
залежна від алкоголю або наркотичних засобів.
(1) Депресія – це захворювання, при якому
людина тривалий час (не менше двох тижнів) почувається пригнічено, втрачає
інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може робити
повсякденні справи. Депресія у жінок розвивається значно частіше, ніж у
чоловіків.
(2) Неврози — це патологічні форми реакцій центральної нервової системи на ситуації, які травмують психіку, тому їх ще називають психогенними патологічними реакціями.
Як батькам визначитися до кого звертатися за допомогою, якщо вони
підозрюють якісь негаразди з психікою їхньої дитини? До психолога чи психіатра?
Відповідь: Психолог займається
врегулюванням відносин дитини з батьками, вчителями, однолітками, він надає дітям особливу форму допомоги – психологічну. Якщо батьки
підозрюють наявність проблем із психічним здоров’ям дитини спершу краще
звернутися до психолога. Психолог виявляє спектр проблем і якщо вони виходять
за межі його компетенції, спрямовує батьків з дитиною на консультацію до лікаря
психіатра. В цьому випадку лікарем, з яким доцільно проконсультуватися, має
бути дитячий психіатр, як альтернатива - дитячий невролог.
Від народження до 2-х років батьки з дитиною можуть
звернутися по допомогу до Центру раннього втручання, де їм буде надано
професійну консультацію наскільки розвиток дитини відповідає її
віку. Також буде ураховано особливості перебігу вагітності, пологів,
перенесені захворювання після народження тощо.
Від 2-х до 18-ти років – до «Інклюзивно-ресурсного
центру» (3).
(3)
Інклюзивно-ресурсний центр створений з метою забезпечення права дітей з
особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття
дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної
(професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують
здобуття загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної
психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічних,
корекційно-розвиткових послуг та забезпечення їх системного
кваліфікованого супроводу.
Практичний
психолог «Інклюзивно-ресурсного центру» здійснює свою професійну діяльність, дотримуючись наступних принципів
роботи:
- дотримання
інтересів дитини;
- поваги та
сприйняття індивідуальних особливостей дітей;
- недопущення
дискримінації та порушення прав дитини:
-
конфіденційності;
- доступності
освітніх послуг з раннього віку;
- міжвідомчої
співпраці.
Практичний психолог
на першій зустрічі визначаються з потребою та запитом на роботу з
дитиною. Визначає особливості фізичного та психологічного розвитку відповідно
до вікового розвитку.
Після проведення комплексної оцінки визначаються особливі
освітні потреби, розроблюються рекомендації щодо організації інклюзивного
навчання та рекомендації щодо подальшої корекційно-розвиткової робота.
Результатами ознайомлюються батьки (чи законні представники) дитини.
Надалі проводиться і сама корекційно-розвиткова робота. Корекційно-розвиткова
робота проводиться з метою надання психолого-педагогічної допомоги дитині та з
використанням програм, які затверджені Міністерством науки і освіти України.
За зверненням надається методична допомога педагогічним
працівникам, які працюють з дітьми с особливими освітніми потребами.
Також надається консультативна допомога батькам щодо
організації виховного та навчального процесу вдома.
Шановні колеги, користуючись нагодою, вітаємо Вас із професійним святом! Бути тим, хто бачить людські душі непросто, а ще складніше зцілювати, особливо, коли це маленька дитина, а поруч психологічно виснажена родина. Бажаємо Вам міцного здоров’я, наснаги, терпіння, професійних здобутків і професійних досягнень. Нехай ваша енергія ніколи не вичерпується, а внутрішній світ завжди буде гармонійний. Процвітання, любові та удачі у всіх сферах життя!
Консультація для батьків
2 квітня – Всесвітній
день розповсюдження інформації про проблему аутизму
Консультація
Гостроту ознак РАС можна визначити вже у віці до трьох років. Цей стан має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак своєчасна реабілітація дитини з ранніх років його життя дозволяє у багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю.
СИЛЬНІ СТОРОНИ ОСІБ З АУТИЗМОМ:
• схильність до впорядкованості, завершеності,
структурованості;
• кмітливість, переважання невербального
інтелекту;
• високорозвинена механічна пам’ять;
• здатність до запам’ятовування знакових систем
(насамперед мови програмування);
• здатність бездоганно та без відволікань
виконувати ті дії, яких навчені;
• високорозвинена здатність орієнтуватись у
просторі й часі;
• тонке відчуття емоційного стану іншої людини,
розуміння того, з ким і як можна поводитись;
• абсолютний музичний слух.
ПІДГОТОВКА ДИТИНИ З РАС ДО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ
Базовий дефіцит дітей з аутизмом – соціально-комунікативна
сфера.
Відтак соціальні навички стають ключовими
навчальними цілями для
дітей з аутизмом.
Це означає, що яким би не був зміст занять,
завжди повинен реалізуватися соціальний компонент, щоб дитина усвідомлювала,
хто біля неї і що вони РАЗОМ роблять.
У дітей з аутизмом конче необхідно формувати позитивний
досвід взаємодії з однолітками. Це найкраще відпрацьовувати в парі з
іншою дитиною: ведучий проводить заняття за розробленою структурою, помічник
учить дитину слухати дорослого (ведучого), бачити, чути, відчувати, враховувати присутність іншої
людини, розпізнавати її емоційний стан, орієнтуватись на її прояви,
дотримуватись черговості при виконанні вправ тощо.
Для успішного набуття соціального досвіду дитині з РАС необхідно опанувати такі фундаментальні вміння:
▪
здатність підтримувати контакт з іншою особою (бути толерантною до
її присутності, дивитись їй в очі);
▪
уміння виконувати соціальні ролі (вихованця/учня), дотримуватися
простих правил поведінки у групі однолітків;
▪
уміння наслідувати, імітувати дії дорослого (рухи різної складності,
поведінку, мовлення);
▪
здатність до відгуку (діалогу) як реакція на ініціативу іншої
людини;
▪
здатність проявляти власну ініціативу (попросити, звернутись по
допомогу, вибачитися) соціально прийнятним чином;
▪
мати сформовані навички самообслуговування;
▪
здатність до відгуку (діалогу) як реакція на ініціативу іншої
людини;
▪
здатність проявляти власну ініціативу (попросити,
звернутись по допомогу, вибачитися) соціально прийнятним чином;
▪
мати сформовані навички самообслуговування.
▪
Адаптивні можливості дитини необхідно підвищити через
послідовий і цілеспрямований
сенсомоторний розвиток.
Йдеться передусім про:
❖
набуття дитиною повноцінного чуттєвого досвіду (сенсорної
інтеграції);
❖
нормалізацію тонічної регуляції, вивільнення напруги;
❖
розвиток сили, витривалості, розкутості, пластичності, спритності,
влучності тощо.
Підвищення адаптивних можливостей дитини з
аутизмом
(базового почуття довіри до людей, тонічної
регуляції, чуттєвого досвіду) разом з відпрацюванням у парі з іншою дитиною
необхідних соціальних умінь уможливлюють її успішне інтегрування в освітній
простір.
СТВОРЕННЯ НАЛЕЖНИХ УМОВ ДЛЯ ОСВІТНЬОГО
ПРОЦЕСУ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ
Зважаючи на таку сильну рису дітей з аутизмом,
як схильність до впорядкованості, головним принципом їх навчання є структурованість.
Предметно-просторові ресурси конкретизуються в таких підходах,
як: структурування простору та врахування важливих предметів для організації
відповідного середовища.
Створення сприятливих умов для дитини з аутизмом
передбачає визначення певних зон для діяльності та їх меж за допомогою певних
візуальних опор, як-то: меблі, наклейки, позначки, кольорові стрічки, килими,
кольорові фігури, скатертини, серветки тощо. Це дає змогу перетворити
навколишнє середовище на безпечне, чітке і прогнозоване, що сприяє зосередженню
уваги та глибшому розумінню завдання.
Високоорганізований простір перетворює
середовище на чітке, упорядковане та передбачуване.
Запровадження візуальної підтримки дає дітям з аутизмом змогу отримати сталі й
незмінні орієнтири, що поступово скеровують їх прояви. Доречно застосовувати
саме графічні стимули, які набувають для таких дітей статус правил (законів).
Правила оформлюють у вигляді графіків,
розкладів, алгоритмів дій, схем, позначок тощо. ізні види впорядкованих
візуальних стимулів дають змогу дитині з аутизмом орієнтуватись у подіях тижня,
дня, перерви (дозвілля), занять (уроку), окремого завдання.
Форматом розкладу може бути альбом або папка з
файлами, де в певній послідовності розміщено малюнки, фотографії, піктограми,
надписи.
Візуалізований розклад допомагає: організувати свій час; розуміти вимоги
вчителя, готуватись до можливих змін; виокремлювати важливу інформацію,
формувати здатність до самостійної цілеспрямованої роботи, набувати навички
саморегуляції.
Соціальний розвиток, засвоєння правил поведінки так само повинні відбуватися за допомогою візуалізованих правил, які для дитини з аутизмом набувають значення сталого, незмінного, надійного «закону» і стають справжньою опорою та орієнтиром. Привчання до певних правил допомагає засвоїти соціально прийнятні моделі поведінки.
Консультація для батьків
21 березня – Міжнародний день людини з
синдромом Дауна
Синдром Дауна – це генетичне порушення, воно не є хворобою і не лікується. Слово синдром означає певний набір ознак чи особливостей, симптомів.
Історичні довідка. Уперше ознаки людей із зазначеним синдромом описав англійський лікар Джон Ліенгтон Даун (Down) у 1866 р. Його ім’я покладено в основу назви – синдром Дауна. Однак лише у 1959 р. французький учений Жером Лежен (Lejeune) з’ясував причину синдрому, яка й обумовлює його особливості.
Синдром Дауна виникає внаслідок наявності додаткової хромосоми у 21-й парі – цілковита (трисомія 21) або часткова (внаслідок транслокації).
Кожна клітина людського тіла зазвичай містить 46 хромосом. Хромосоми несуть у собі ознаки, які успадковує людина від батьків, і розташовані парами – половина від матері, половина від батька. У людей із синдромом Дауна у клітинах організму виявляється 47 хромосом.
Хто потрапляє у групу ризику народження дитини із синдромом Дауна?
Насамперед це батьки, які вже мали дитину із синдромом Дауна. Також до цієї групи належать матері віком після 35-ти років і малолітні породіллі віком до 17 років. Загроза мати дитину із синдромом Дауна з віком зростає. Так, якщо вік матері становить 25 років, то частота народження дітей із синдромом Дауна становить 1:1250, у віці 30-ти років цей показник уже 1:1000, після 35-ти 1:400, а після 40 років 1:100. Проте понад 80 % дітей із синдромом Дауна народжують жінки молодше 35-ти років. Тривалі дослідження цієї проблеми виявили, що в окремих жінок, котрі мали дітей із синдромом Дауна, спостерігались порушення метаболізму вітамінів В-групи, особливо фолієвої кислоти. Отже, у разі підтвердження цієї інформації, профілактичний прийом фолієвої кислоти усіма жінками репродуктивного віку може призвести до позитивних результатів.
Діагноз синдром Дауна встановлює лікар-генетик за допомогою клітин епітелію, який виявляє наявність зайвої хромосоми. У більшості випадків синдром Дауна діагностують під час хромосомного аналізу, одразу після народження.
Симптоми. Дітям із синдромом Дауна притаманні характерна зовнішність. Існує понад 50 клінічних ознак синдрому Дауна, проте дуже рідко можна зустріти в однієї особи всі або більшість з них.
Найхарактерніші такі риси:
М’язова гіпотонія (зниження м’язового тонусу). Порушений розвиток дрібної моторики.
Підвищена рухливість суглобів.
Короткі та широкі кисті.
Деформовані вушні раковини.
Великий складчастий ніс.
Підвищена можливість появи певного спектра захворювань: вроджені вади серця або шлунково-кишкового тракту.
Порушення слуху та зору (косоокість або короткозорість).
Діти з синдром Дауна, зазвичай, менші за розмірами тіла за однолітків нормо типового розвитку.
Розлади мовлення. Перші слова малюки з хворобою Дауна вимовляють в 1,5-2 роки, а фразове мовлення у них починається приблизно в 4-5 років. Часто ускладненим є розуміння зверненого мовлення. Словниковий запас обмежений. Часто виявляються дизартричні прояви та поліморфна дислалія.
Рівень розумового розвитку в осіб із синдромом Дауна може бути різним – від затримки психічного розвитку до глибокої інтелектуальної недостатності. Порушення інтелектуального розвитку спричинює повільніший розумовий розвиток та гіршу соціальну адаптацію.
Низька опірність інфекціям робить таких дітей більш схильними до респіраторних захворювань.
Проте ступінь прояву усіх цих ознак є дуже різним в кожного з пацієнтів.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА
Раннє втручання. Одразу після підтвердження діагнозу батькам варто звернутися до служби раннього втручання. Такі служби пропонують батькам допомогу, зокрема, як розвивати та стимулювати в дитини мовлення, допомагати пізнавати світ, формувати навички самообслуговування та соціальні навички, виконувати особливі вправи для розвитку моторики тощо. Дослідження підтвердили, що “раннє втручання” підвищує шанси дитини розкрити свій потенціал.
Відповідно Наказу Міністерства Соціальної політики України №92 від 18 лютого 2021 року було затверджено Методичні рекомендації щодо впровадження практики надання послуги раннього втручання для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя. https://www.msp.gov.ua/documents/5948.html
Діяльність служб раннього втручання передбачає активну участь батьків у корекційно-розвитковому процесі, їхнє навчання, супровід і психологічну підтримку.
Для отримання допомоги дітям від 2 до 18 років батьки можуть звернутися до інклюзивно-ресурсних центрів в м. Запоріжжя та Запорізькій області. Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) - це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших навчальних закладах, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти. Інклюзивно-ресурсні центри:
проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;
надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги;
забезпечують системний та кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами.
Фахівці ІРЦ допоможуть батькам визначитись з особливими освітніми потребами дитини, нададуть рекомендації щодо отримання підтримки та перебування в закладі освіти. Крім цього, надати кваліфіковану консультацію зможуть фахівці Обласного ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Незалежної України 57-А, І корпус КЗ "ЗОІППО" ЗОР.
Дошкільне навчання. Відповідно до ст.55 Закону України “Про освіту” батьки мають право за бажанням обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти. Останнім часом дедалі більш популярним стає інтегроване або інклюзивне навчання в закладах дошкільної та загальної середньої освіти. Воно передбачає навчання у спільному освітньому середовищі дітей з типовим розвитком і дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення комфортних умов і соціальну адаптацію для всіх учнів без виключення. У випадку відвідування дитиною із синдромом Дауна інклюзивних груп у дитячих садках для них розробляють індивідуальні програми розвитку (відповідно до їхніх можливостей і потреб). Дитина із синдромом Дауна може відвідувати також дошкільний заклад компенсуючого типу для дітей з порушеннями інтелекту.
Методики занять з дітьми, які мають синдром Дауна, будуються на підставі врахування закономірностей розвитку дитини, особливостей розвитку при синдромі Дауна, а також конкретних особливостей та рівня розвитку конкретного малюка. Програма навчання охоплює соціальний розвиток, підтримку і розвиток здоров’я, фізичне виховання і фізичний розвиток, формування діяльності, пізнавальний розвиток тощо. Такий підхід дозволяє використовувати розроблені методи з адаптацією та модифікацією для кожної дитини.
Для корекційно-розвиткових занять з дитиною із синдромом Дауна потрібні дефектологи/корекційні педагоги, вчителі-логопеди, дитячі психологи. У дошкільному віці роль зазначених фахівців у навчанні дитини має велике значення. Також необхідна допомога фахівця в руховому розвитку, для проведення гімнастики активного типу, розроблену спеціально для дітей із синдромом Дауна. Більшість дітей із синдромом Дауна можуть робити те саме, що і їхні однолітки. Вони гуляють, розмовляють, одягаються, самостійно ходять у вбиральню тощо, але їх треба цього спеціально навчити. Ці навички можуть сформуватись у дітей із синдромом Дауна пізніше, ніж в інших дітей, але, враховуючи всі обставини, це не проблема.
Емоційна сфера дітей із синдромом Дауна залишається практично збереженою. Вони зазвичай лагідні, слухняні та доброзичливі. Можуть любити, бентежитись, ображатись, хоча іноді бувають дратівливими та впертими, проте це ймовірніше особистісна риса характеру дитини, ніж закономірна особливість. Більшість таких дітей проявляють інтерес до оточення й добре наслідують поведінку інших людей, що сприяє формуванню навичок самообслуговування та соціальної поведінки. Рівні навичок і вмінь, яких можуть досягти діти із синдромом Дауна, дуже різні та визначаються генетичними чинниками, але їх можна значно покращити при правильній організації розвивальної роботи.
Для дітей із синдромом Дауна характерні труднощі сприйняття простору і часу, що викликає порушення орієнтації в оточуючому світі. Часто діти з синдромом Дауна не розрізняють праву й ліву сторони. Для полегшення орієнтації у освітньому середовищі необхідно маркувати простір у приміщеннях піктограмами, фотокартками та іншими засобами візуалізації.
У дітей із синдромом Дауна спостерігаються труднощі з інтеграцією відчуттів (одночасно слухати, дивитись і реагувати), їм складно в певний момент сприйняти сигнали більш ніж одного подразника. У цих випадках батькам варто звернутись до спеціаліста із сенсорної інтеграції.
Основною метою виховання та навчання дітей із синдромом Дауна є їх сімейно-соціальна адаптація.
Позитивний результат дають групові розвивальні заняття, під час яких відбуваються покращення соціальної пристосованості дитини та її розвиток. При правильно організованому догляді та інклюзивному або спеціальному навчанні діти із синдромом Дауна опановують ті самі навички, що й діти з типовим розвитком, хоча і трохи пізніше.
Шкільне навчання
Корекційно-розвивальні заняття із дітьми, які мають синдром Дауна, спрямовані на вирішення специфічних питань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме на розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами, формування в них навичок просторового, соціально-побутового орієнтування, формування компенсаційних способів діяльності, створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей із синдромом Дауна, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.
Зміст корекційно-розвивальних занять учнів із синдромом Дауна реалізується через такі навчальні предмети:
розвиток мовлення;
соціально-побутове орієнтування;
ритміка;
лікувальна фізкультура.
Оскільки діти із синдромом Дауна мають широкий спектр можливостей, їхні успіхи за стандартною шкільною програмою навчання можуть суттєво варіюватись. Педагоги можуть використовувати загальну програму навчання, проте адаптовану та/або модифіковану відповідно до потреб і можливостей дитини.
МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ДИТИНИ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА
Існує велика кількість методик, що дають змогу ефективно навчати та розвивати дітей із синдромом Дауна. Але цей процес важче і триваліше, ніж засвоєння аналогічних умінь і знань звичайною дитиною. Чим раніше починати заняття з дитиною, тим більше шансів досягти успіхів. Основним дидактичним принципом у навчанні таких дітей є залучення не одного, а різних органів чуття при сприйнятті інформації. Насамперед необхідно забезпечити унаочнення, а для покращення результату навчання використовувати дотик, слух і кінестетичні відчуття. Наприклад, певний матеріал показати, озвучити, дати можливість доторкнутись (якщо це можливо) тощо. Процес засвоєння нових знань повинен відбуватись маленькими кроками; одне завдання доцільно розбивати на кілька частин. Заняття треба зробити якомога цікавими і приємними для дитини. Усі, навіть найменші, досягнення та успіхи дитини відзначати похвалою та заохоченням.
Методика формування основних рухових навичок (ОРН)
Ця методика розроблена Петером Лаутеслагером, голландським фізіотерапевтом, праці якого присвячені проблемам рухового розвитку та спеціалізованої допомоги дітям із синдромом Дауна.
«Маленькі сходинки»
Це програмно-методичний супровід ранньої педагогічної допомоги дітям із синдромом Дауна, що спонукає їх до більш повної взаємодії з навколишнім світом. Розроблений в австралійському університеті Маккуері, він з успіхом застосовується в багатьох країнах.
Соціально-психологічна модель Портаж (Portage)
Методика, розроблена у США в 70-х роках минулого століття, з успіхом використовується в багатьох країнах світу. Метою Портаж є робота із сім’ями, котрі виховують дитину з особливими потребами. Сім’ю відвідує фахівець у питаннях домашніх відвідин.
Методика розвитку мовлення й навчання читання Ромени Августової
Це оригінальна методика розвитку мовлення дітей із синдромом Дауна.
Засоби альтернативної та підтримуючої комунікації (ААС)
Мовлення дітей із синдромом Дауна часто незрозуміле для оточуючих. Це зумовлено затримкою мовленнєвого розвитку, порушеннями звуковимови та просодики. Для того щоб дати дитині можливість порозумітися з оточуючими, необхідно використовувати засоби альтернативної та підтримуючої комунікації (ААС).
Іпотерапія
Корекційна верхова їзда – іпотерапія є дуже ефективною та багатофункціональною для вирішення завдань реабілітації дітей із синдромом Дауна.
Система «Нумікон»
Дитині із синдромом Дауна важко засвоїти знання з математики, навіть елементарні, необхідні в повсякденному житті. «Нумікон» – це набір навчальних матеріалів і спеціально розроблена методика для засвоєння основ математики.
Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром»
Європейська асоціація «Даун-синдром» (EDSA) – європейська спілка підтримки людей із синдромом Дауна
Благодійний фонд «Даунсайд Ап»
Благодійний фонд «Інститут раннього втручання»
«Стань особливим – підтримай особливих!» КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Оріхівської міської ради
21 березня – Міжнародний День людей із синдромом Дауна. Це люди з 3 копіями 21-ої хромосоми, тож і двадцять перший день третього місяця був обраний не випадково.Діти з синдромом Дауна навчаються і при застосуванні відповідних методик можуть розвиватися в інтелектуальному плані. Народжені з синдромом Дауна діти, можуть навчитися не тільки самообслуговуванню, але і читати, рахувати й писати, доступні їм і спеціальні знання. Коефіцієнт інтелекту (IQ) людей з синдромом Дауна коливається від 20 до 75 (типовий розвиток: IQ більше 70). Діти з синдромом Дауна обдаровані не менш, ніж звичайні діти. Багато хто має художні таланти, музичні (в тому числі танцювальні та співочі) і артистичні здібності, схильні до поезії, успішні в спорті. Свої інтелектуальні порушення люди з синдромом Дауна компенсують своєю приголомшливою душевністю, відкритістю і наївністю.
Щоб підтримати людей з синдромом Дауна достатньо одягти різнокольорові непарні шкарпетки. Саме вони є традиційним символом цього дня. У таких шкарпетках ви відчуєте на собі здивовані погляди перехожих, бо саме так почуваються люди із синдромом Дауна в нашому суспільстві. Стань особливим – підтримай особливих!
Консультація для батьків
Всесвітній день азбуки Брайля
Клод Моне засновник імпресіонізму в мистецтві.
Андреа Бочеллі – відомий італійський співак, яким захоплювався сам Паваротті.
Девід Бланкетт – британський політик. Незрячий від народження, з бідної родини та одного з найбідніших районів Шеффілда, він став міністром освіти, міністром зайнятості, внутрішніх справ та праці і пенсій в уряді Тоні Блера після перемоги лейбористів на виборах 1997 року.
Марла Раньян – олімпійська спортсменка, трикратна чемпіонка і рекордсменка США з бігу на п'яти кілометрову дистанцію.
2 квітня (з 2008 року) відзначається Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизма (World Autism Awareness Day), встановлений резолюцією Генеральної асамблеї ООН № A / RES / 62/139 від 18 грудня 2007 року. Його мета – привернення світової уваги до дітей та дорослих, які страждають на аутизм. Символами цього дня стали блакитний колір і пазли. На знак підтримки осіб з розладами аутистичного спектру (РАС) люди одягають блакитне, а пазл символізує те, що РАС заважає знайти своє місце в загальній картині світу. 
Якщо у дитини спостерігається подібна поведінка, звертайтесь до фахівців, тому що при своєчасній діагностиці та корекційному втручанні, дитина може бути адаптована до життя у дорослому віці.
Тетяна Волошина, завідувач ОРЦПІО
- одна - три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
- не більш як двоє дітей із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.
Немає коментарів:
Дописати коментар