01.04.2024
Методичні рекомендації «Психологічна підтримка дітей з особливими освітніми потребами в умовах війни» Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради» Ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти Дніпро, 2022
РОЗДІЛ 3. ДІТИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ТА ВІЙНА. ВПРАВИ ТА ІГРИ ДЛЯ ЗАСПОКОЄННЯ ДІТЕЙ
3.1. Рекомендації батькам дітей з розладом аутистичного спектру
Діти з розладами аутистичного спектра приймають наш світ інакше, ніж інші діти: вони граються не так, як це прийнято, не так реагують на оточення, не так сприймають рідних, вони радіють іншому. Для них не існує норм і правил, їм не зрозуміло і нецікаво те, що роблять інші звичайні діти. У них свій закритий для сторонніх світ, але їм дуже потрібна ваша допомога, підтримка і розуміння [5, 12].
Діти з розладами аутистичного спектру потребують особливої уваги психологів. Вони більш чуттєві до змін та можуть неадекватно реагувати на трагічні події сучасності. Можна спостерігати ряд стійких нових ознак, які з’являються у такої дитини:
- порушення режиму сну через систематичні повітряні атаки;
- поява нових тілесних стереотипних потреб: часто сечеспускання, невротичні ознаки, затуляння вух та очей, сильне розгойдування;
- відмова від звичних стабілізуючих справ: складання конструктору, малювання, читання та ін.;
- порушення харчової та соціальної поведінки;
- регресивні емоційні реакції, які пов’язані зі стресом.
Таким чином, дитина реагує на все, що відбувається та намагається знайти нові шляхи контакту із собою.
Що може зробити психолог у цьому випадку?
1.Спостерігати динаміку змін та фіксувати первині елементи конструктивного інтересу для будь-якої діяльності.
2.Повернення до більш давніх, вже забутих дитиною, форм стабілізації.
3.Пропонувати різні форми арт-терапевтичної мобілізації: ліплення, колаж, розрізання паперу, вирізання, розмальовка улюблених зображень.
4.Пошуки нового перехідного іграшкового або побутового предмету: іграшка-герой, незвична іграшка, шалик-рятівник.
5.Ефективно стабілізувати стан можуть ігри з використанням тканин та ниток.
6.Улюблена музика або пісня, яка повертає дитину у стан спокою.
7.Контакт із близькою людиною. Якщо такої немає -- опосередкований контакт, з особою, у якої є потужний зв’язок з малечею.
8.Створення пошукового простору. Зробити коробку, в яку скласти всі можливі забавки: олівці, книжки, шахи, ігри, набори карток, міні-фігурки, набір Лего, улюблені фотозображення, папір та ін. У цій коробці дитина завжди може знайти щось потрібне для себе під час конкретної ситуації.
9.Використання значимих елементів: мамин запах, обрання браслетів зі знайомих матеріалів для дитини, по можливості знайома їжа, посуд тощо.
10.Облаштування зони безпеки в укритті. У безпечному місці створення персональної зони дитини, де будуть її іграшки, малюнки, речі.
11.Системний контроль невролога при погіршенні стану дитини.
12.Пам’ятайте! Таким діткам потрібно більше часу для адаптації та відновлення стану після евакуації [12].
3.2. Сенсорні ігри в які можна грати з дитиною з розладами аутичного спектру, щоб вона заспокоїлася в умовах війни?
Нові чуттєві враження можна дати дитині за допомогою таких ігор, як:
● «Змішуємо фарби». Фарби різних кольорів змішуються для отримання нових кольорів і відтінків;
● «Частування для ляльок». Ляльки та інші іграшки сидять за столом, а перед ними стоїть «частування»: склянки з водою певного кольору (червоний – для імітації вишневого соку, білий – молока, або ж можна використовувати справжні напої). В процесі гри можна використовувати різні сюжети (день народження, кафе), вчитися рахувати «гостей», що сидять за столом, передавати один одному склянки і т. д .;
● «Замок з піни». У миску наливається вода, додається рідке мило або інший засіб, що дає рясну піну. У воду вставляється коктейльна соломинка, і дитина дме в неї, від чого перед ним виростає велика шапка білої піни, з якої можна грати. 32
● У «зорових» аутистів самий чутливий сенсор – це очі. Таким дітям будуть корисні ігри з яскравими дидактичними посібниками для складання або сортування різних фігур, а також інші дидактичні матеріали (включаючи спеціальні комп’ютерні програми), виконані в яскравих кольорах, аплікації, розмальовки, сценки з яскравими пальцьовими ляльками і т. д.
● «Що шумить?». Вибираються предмети, що видають неголосні звуки – дзвіночки з ніжним дзвоном, обгортковий папір, пакет, тиха брязкальце і т. Д. Дитина повинна вивчити ці предмети і їх звучання, а потім ви будете відвертатися і «шуміти» ними по черзі, запропонувавши малюку вгадати, який саме предмет зараз звучав;
● “Високий низький”. Використовується іграшкове піаніно або металофон. Навчіть дитину поняттям високих і низьких звуків, асоціюючи їх з різними ситуаціями – дощиком (дитина піднімає ручки вгору до хмаринки), «важкими» кроками ведмедя (дитина тупотить, як ведмедик) і т. Д. Потім програвайте звуки, заохочуючи малюка виконувати потрібні рухи;
● «Лікувальна класика». В цю гру грають за допомогою невеликих аудіофрагментів з класичних музичних творів за мотивами казок («Лускунчик», «Черевички», «Спляча красуня» та ін.) І карток з відповідними зображеннями. Описувати вголос картинки під музику, а потім включайте фрагменти і пропонуйте малюкові показати картинку, яка підходить до музики.
● «М’ячик, йди». Сядьте на підлогу навпроти малюка і штовхніть до нього м’ячик. Запропонуйте дитині повертати м’яч таким же способом. Коли він навчиться грати в парі, можна буде перейти і до групової гри;
● «Відкрий-закрий». Підготуйте кілька невеликих ємностей – коробочок, футлярів, баночок, які закриваються різними способами. Сховайте туди дрібні предмети і попросіть малюка дістати їх. Якщо він не впорається з першого разу – наочно продемонструйте, як потрібно відкривати ємності;
● «Вечеря для ляльок». Дитина повинна «пригощати» ляльок різними «стравами» власного приготування. Для готування можна використовувати пластилін, кінетичний пісок, глину, пінопласт і т. Д. Показуйте дитині, як 33 «готувати» ковбасу, хліб, тістечко, кашу і заохочуйте його «готувати» самостійно [7].
3.4. Як діяти у бомбосховищах перебуваючи з дітьми з ООП.
Поради для батьків
Створити комфортний простір для дитини. Відгородити окреме місце картоном, подушкою, одягом, створивши халабуду, де дитина буде мати змогу бути трішки насамоті.
Можна зробити кокон з великої подушки чи одягу.
Якщо є потреба, то пояснити оточенню особливості дитини. І що Вам може бути необхідна допомога.
Якщо в дитини наявні гіпер/гіпочутливості сенсорних сфер, то найактуальніше підтримувати їх.
Зорова Сфера
Дивитись на таймер, як ідуть цифри.
Пазли, книги, картки домена, якщо є.
Якщо дитина махає руками або предметами перед очима не забороняти.
Якщо дитину втомлює велика кількість людей, то повернути до стіни або відгородити., за допомогою одягу, простині, полотенця чи інших речей.
Нюхова сфера
Якщо наявна чутливість, то взяти ефірні олії, щоб дитина не відчувала неприємні запахи.
Якщо дитина нюхає під мишки і ховається під руку для самозаспокоєння не перешкоджати цьому.
Смакова сфера
Старатися кормити хоча би по наближеному до режиму графіку.
Стабільно давати пити.
Давати тверді продукти, щоб дитина жувала, якщо її це заспокоює.
Дати дозволений предмет, тканину, щоб дитина могла смоктати, лизати чи гризти.
Якщо є потреба у поясненні ситуації для дитини, то можна намалювати на листку чітко поетапно та зрозуміло, що відбувається.
Попереджати максимально доступно лише те, що потрібно робити.
Старатися батькам зберігати спокій та також робити для себе розвантажувальні вправи, медитації.
Вплив на слухову сферу
Навушники, беруші, шапка, пов’язка на голову, все що може зменшити кількість звуку.
Улюблена музика, якщо є зв’язок.
Співати пісні, які любить дитина.
Розповідати ті пісні, казки, вірші, які дитина ехолалить. Підтримувати ехолалії.
Старатися говорити спокійно, тихо, з рівним темпом мовлення.
Впливати на тактильну сферу
Масажі, міцні обнімання, стискання всієї дитини або частин, якої потребує найбільше.
Тактильні ігри.
Малювання букв чи цифр на тілі, якщо це є спецінтересом дитини і відгадування їх.
Прижимання подушками чи ковдрою. Якщо нічого не має то можна щоб дитину ззаду і спереду обійняли 2 людини і стиснули.
Ігри з пластиліном, піском.
Ігри з маленькими іграшками, предметами чи просто камінцями.
Ігри з лизунами.
Можна насипати наявну крупу, макарони, камінці у шкарпетки та гратися сенсорною іграшкою.
Вестибулярна сфера
Покачування та заколихування, які потребує дитина.
Посадити на коліна та покачувати, з-за потреби співати улюблені пісні, підтримувати ехолалії.
Якщо дитина старша, можна запропонувати перевалюватися з ноги на ногу впрво/вліво і покачувати себе так.
Крутитися навколо своєї осі.
Крутити та почувати головою.
Пропріоцеативна сфера
Рухатися, присідати, стрибати, якщо є необхідність.
Стоячи на ногах трусити тілом, можна окремо трусити ногами та руками.
Збивати предмети, бутилу наче грати у боулінг.
Якщо дитина рухається, ходить зі сторони в сторону непререшкоджати. Показувати рухи, щоб дитина повторила їх, якщо їй цікаво.
Кидати маленькі камінці чи предмети в наяву посудину.
3.5. Що допоможе дорослим втішити засмучену або тривожну дитину? Як вчити дитину заспокоюватися самій?
Все це можна робити за допомогою «коробки спокою»
Зберіть в одну невелику коробку, мішечок або чемоданчик всі речі, які ви або дитина можете використовувати в потрібній ситуації. Головне, постарайтеся покласти туди предмети для кожного з 5 почуттів. Вони допоможуть в момент стресу направити думки і емоції дитини в позитивне русло [16]. Ось кілька рекомендацій для наповнення «коробки спокою», які можуть вам стати в нагоді:
1. Дотик. Маленький контейнер з м'яким пластиліном або глиною, спіннер, сквіш, кубик рубика, м'яка іграшка, шматочок приємної на дотик тканини, антистресовий м'ячик з гумовими шипами для стискання рукою. А деякі речі, наприклад, «лизун» можна зробити разом з дитиною своїми руками по онлайн-рецептами, а потім помістити в пластиковий стаканчик або яйце від кіндер-сюрпризу.
2. Слух. Різні аудіозаписи на диску або в плеєрі - музика, аудіокниги, звуки природи. А ще запис вашого голосу або розмови з дитиною. Знайдіть те, що діє на неї заспокійливо. Можливо вашій дитині подобається звук дзвіночків або весняного дощу.
3. Нюх - важливе джерело асоціацій і спогадів. Ефірні масла, лосьйони або невеликі мішечки з прянощами, такими як кориця, можуть забезпечити заспокійливий запах для дітей. Це також може бути шматочок улюбленого мила або ароматні трави. Пошукайте разом з дитиною запахи, які викликають у неї щасливі і розслаблюючі спогади.
4. Смак. Трав'яний чай, жуйка, м'ята або карамель - улюблені смаки і заспокоюють, і додають сил.
5. Зір. Фотографії близьких і рідних людей, домашніх тварин, улюблених місць або щасливих подій створять приємний і спокійний візуальний ряд. Пошукайте такі фотографії разом, щоб включити їх в невеликий альбом для «коробки». А підбадьорлива записка від мами, тата, вчителя або друзів відмінно підійдуть дитині, яка вміє читати.
6. Всі разом. Пляшка мильних бульбашок поєднує в собі контроль дихання і спостереження за красивими бульбашками. Книжки-розмальовки з кольоровими олівцями або фломастерами теж забезпечують позитивний заспокійливий досвід від різних органів почуттів. Малювання допомагає дітям переключитися з неспокою на уяву і творчість. Щоб «коробка спокою» вийшла по-справжньому корисною - наповніть її разом з дитиною, розпитавши її про те, на що їй приємно дивитися, які звуки вона любить чути, до чого торкатися чи розминати, які запахи і смаки відчувати. Нехай вона знає, де лежить її «коробка спокою», і як нею можна користуватися, коли вона засмучена і турбується про що-небудь. Таку коробку, мішечок або чемоданчик дитина може брати з собою куди завгодно[17].
3.6. Дитячі ігри для зняття напруження під час воєнних дій
З початком війни, наше життя кардинально змінилось – тому зараз усі ми перебуваємо у стані стресу і реагуємо на ці події страхом, тривогою, панікою, злістю. Те, що ми відчуваємо зараз – це нормальна реакція на ненормальні події.
В даній ситуації доречно буде згадати інструкцію для пасажирів в літаку, в разі виникнення екстремальної ситуації «Спочатку одягніть маску на себе, а потім на дитину». Ця інструкція надважлива сьогодні. В будь-який момент може виникнути ситуація так званої «нестачі кисню». І саме в цей час нам, дорослим, необхідно акумулювати свої сили, щоб підтримати себе, свою життєву силу, перезавантажуватись, для того щоб підтримати, заспокоїти тих хто поряд, особливо дітей.
Тривале перебування в укриттях, розлука з родичами і друзями та переїзд із рідних місць, втрата звичного середовища, друзів, іграшок – ці та інші чинники можуть спричиняти тривогу та стрес у дітей.
Грати краще у тихому місці на віддалі від речей та явищ, які можуть відволікти. Правила гри треба пояснювати зрозуміло й доступно для дітей. Усі вправи відразу робити не обов’язково, спершу можна просто спостерігати за дитиною. Так, заглиблювати дитину в гру треба поступово, залежно від того, наскільки вона сама нею захоплена [17,9].
За допомогою таких простих вправ можна допомогти дитині зняти напруження.
1. Квітка та свічка.

Вправа для розслаблення та глибокого дихання.
• Уявіть, що у вас в одній руці приємно пахне квітка, а в іншій — запалена свічка.
• Повільно зробіть вдих через ніс й уявіть, що відчуваєте запах квітки.
• Повільно видихніть через рот, наче задуваєте свічку.

• Повторіть кілька разів.

2. Лимони.

Вправа для зняття м’язового напруження.
• Уявіть, що у вас у руці лимон.
• Уявіть, ніби ви підходите до дерева та зриваєте два лимони, по одному в кожну руку.
• Сильно здавіть лимони, щоби вичавити сік – вичавлюйте, вичавлюйте, вичавлюйте!
• Киньте лимони на підлогу та розслабте руки.
• Потім повторюйте, доки соку не набереться на склянку лимонаду.

• Після останнього натискання та кидка струсіть руки, щоби розслабитися

3. Лінивий кіт.

Вправа для зняття м’язового напруження.
• Уявіть, що ви лінивий кіт, який щойно прокинувся після приємного довгого сну.
• Широко позіхніть.
• Помурчіть, як кіт: “мяу-мяу”.
• Тепер витягніть руки, ноги та спину – і потягніться повільно, як кіт. Розслабтеся.

4. М’яч для зняття стресу.

Вправа для зняття м’язового напруження та масажу рук.
• Зробіть собі м’ячик для зняття стресу. Наприклад, для цього ви можете наповнити повітряні кульки сухим горохом або рисом.

• Візьміть м’яч у руку, можете взяти два в обидві руки, стисніть м’яч і розслабте руку. • Поекспериментуйте зі стисканням м’яча. Знайдіть спосіб, який підходить саме вам, змінюйте швидкість стискання, силу та тривалість стискань так, як вам буде подобатися.
5. Пір’їнка і статуя.
Вправа для зняття м’язового напруження.
• Уявіть, що ви пір’їнка, що літає в повітрі приблизно десять секунд.
• Раптом ви завмираєте й перетворюєтеся на статую. Не рухайтеся!
• Потім повільно розслабтеся, знову перетворюючись на пір’їнку, що літає в повітрі.
• Повторіть кілька разів. Переконайтеся, що закінчите пір’їнкою в розслабленому стані.
6. Черепаха.
Вправа для зняття м’язового напруження.
• Уявіть, що ви черепаха, яка йде на повільну, розслаблену прогулянку. • Уявіть, ніби раптово почався дощ.
• Щільно згорніться в калачик під панциром десь на десять секунд.
• Уявіть, що знову вийшло сонце, тому можна вилазити з панцира та продовжити розслаблену прогулянку.
• Повторіть кілька разів. Переконайтеся, що завершуєте вправу прогулянкою, щоби ваше тіло розслабилося.
7. Вправа «Ритмічне дихання» Помітивши, що ви починаєте хвилюватися, напружуватися, обурюватися, починайте дихати за таким принципом: вдихаючи, рахуйте до трьох, видихаючи, також рахуйте до трьох. Потім спробуйте зробити видих іще тривалішим: видихаючи, рахуйте до п’яти, до семи тощо.
8. Вправа «Рахунок» Потрібно сісти зручніше, скласти руки на колінах, поставити ноги на землю й знайти очима предмет, на якому можна зосередити свою увагу.
1. Почніть рахувати від 10 до 1, на кожному рахунку роблячи вдих і повільний видих. (Видих має бути помітно довше вдиху.)
2. Заплющіть очі. Знову порахуйте від 10 до 1, затримуючи подих на кожному рахунку. Повільно видихайте, уявляючи, як з кожним видихом зменшується й нарешті зникає напруження. 3. Не розплющуючи очі, рахуйте від 10 до 1. Цього разу уявіть, що видихуване вами повітря пофарбоване в теплі пастельні тони.
З кожним видихом кольоровий туман стає густішим, перетворюється на хмари.
4. Пливіть ласкавими хмарами доти, поки очі не розплющаться самі. Щоб знайти потрібний ритм рахунку, дихайте повільно й спокійно, відгороджуючись від усіляких хвилювань за допомогою уяви. Цей метод дуже добре послаблює стрес. В основу наступних методів психологічної саморегуляції покладено роботу з образами уяви для регуляції емоційного стану людини. Адже свідомо створені образи впливають на організм людини майже так само, як і реальний досвід.
9. Вправа «Іграшка»
Ця техніка знімає напругу м’язів обличчя. Підійде будь-яка улюблена іграшка. Беремо її, сідаємо навпроти свого малюка і говоримо: «Давай пограємо з зайчиком. Зайчик цілує носик, зайчик цілує щічки, зайчик цілує лобик … ». Ніжно гладьте дитину в цей час, тримаючи перед нею іграшку або погладжуючи самою іграшкою.
10. Вправа «Квіточка прокидається»
Знімаємо емоційну і м’язову напругу. Дитина знаходиться в стані заспокоєння. Дорослий каже: «Сонечко встало, квіточка прокидається (малюк випрямляється і тягне кінчики пальчиків якомога вище), вітерець злегка подув, квіточку до травиці пригнув (дитина притискається до підлоги), вітерець затих зовсім (дитина випрямляється), сонце спатоньки пішло, і заснула квіточка (дитина розслабляється).
11. Вправа «Настрої»
Вчимося приймати і розуміти свої почуття і страхи. Попросіть свою дитину продовжити фразу: «Я люблю коли …», «Якщо темно мені …», «Коли мами немає поруч мені …», «Я злюся якщо …», «Якщо мене ображають …», «Одного разу мені було …».
12. Гра «Ти де?» – «Я тут!».
Створити «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків.
13. Гра «Рукостискання».
Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки.
14. Гра «На щастя – На жаль».
Ця класна вправа дає уявлення про те, що вихід зі складної ситуації завжди є. Грають по черзі. Перед підлітком і його друзями озвучується складна ситуація. Наприклад: «В Україні почалась війна». Хтось інший продовжує: «Але на щастя, вся моя родина ціла». Черга переходить до іншого: «Але на жаль, мої друзі в іншому місті вимушені три доби поспіль ночувати в бомбосховищі». І далі по колу: «Але на щастя, українці об’єднались, як ніколи за часи незалежності». Тобто, всі учасники продовжать і закінчать цю ситуацію. Важливо, щоб діти зрозуміли: будь-яка ситуація надзвичайно багатогранна.
15. Зробіть «Ловця снів» – з паличок і кольорових ниток, як павутинку. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни і не пускав їх до малюка. Шукаємо ресурси для подолання страхів – ліпимо, малюємо, клеїмо янголазахисника.
16. Робимо «Штаб». Навіть якщо ви в бомбосховищі, можна зробити «бункер у бункері» – тільки для дітей. В цьому укритті діти ховаються, розповідають один одному секретики, грають з ліхтариками. А можна там і заховатись цілій родині, обійматись, мріяти.
3.7. Як зайняти дитину під час сирени, щоб відволікти та заспокоїти?
Сирени стали сумною реальністю для багатьох українських міст. Вони викликають відчуття тривоги, паніку та страх навіть у дорослих. На перший час заспокоїти дитину можуть гаджети: телефони, планшети, тощо. Але що робити коли потрібно економити заряд, а сирена ще триває? Головна фішка їх ефективності - переключити дитину з зовнішніх неконтрольованих факторів, на контакт з вами, сфокусувати на діях, які дитина повністю контролює [17].
Прості цікаві ігри на увагу
“В якій руці”
Максимальна проста гра, але чудово підходить щоб зайняти дитину. Не вимагає ані місця, ані складового інвентаря, й зацікавлює малечу різного віку. Будь - який маленький предмет (цукерка, гудзик, камінкик, монетка, просто кулька з папарця) ховаємо в руці. Задача дитини - вгадати в лівій чи правій руці. Можна запропонувати різні варіації: не вгадав (наприклад - плескаєшь в долоньки два рази, закриваєшь ліве або праве око, тощо).
“Що я малюю?”
Завдання гри - малюємо пальцем на частині тіла букви або різні фігури, а дитина має відгадати. Потім можна помінятися - і вже дитина має малювати букви або фігури на тілі. Тілесні дотики допомагають малечі привести тіло в тонус, зняти напруженість м’язів, сфокусуватися і відволіктися від тривожних зовнішніх обставин.
“Тіньовий театр”
Якщо у вас із собою є ліхтарик, або приглушене світло, можна пограти в тіньовий театр. Розкажіть дитині добру історію, зі щасливою пригодою, добрим закінченням. Можна запропонувати дитині придумати маленьке оповідання, або разом із дитиною стати казкарями, або письменниками, які разом складатимуть нову українську казку. Підтримуйте дитину у будь яких її фантазіях та уяви.
«В якому я стані?»
Психоемоційні етюди дозволять трохи порухатися й дати вихід дитячий енергії, сприяти релаксації. Запропонуйте дитині відтворити стан якогось предмету, наприклад «Я – морозиво», «Я – пір’їнка», тощо. Можна придумати варіанти продовження відтворення. «Вийшло сонечко і морозиво розтануло», «Подув вітер і пір’їнка закружляла».
«Зіпсований телефон»
Добра стара гра, яка може стати помічницею у складних умовах. Стане у нагоді, якщо ви знаходитесь у сховищі групою. Допомагає не лише заспокоїти дитину, а й налагодити комунікацію, згуртуватися. Нагадуємо суть гри: по черзі на вушко повторюєте слово, яке сказав вам перший гравець. Ціль - щоб наприкінці ланцюжка слово було тим самим, що загадав перший гравець. А якщо результат виявився іншим - тим веселіше. Позитивні емоції дуже необхідні.
Вправи спрямовані на тілесні відчуття
Найперший варіант такого контакту - обійми. Батьківські обійми - це саме це дає відчуття безпеки, спокою, захисту.
“Привітатися носиками”. Уявіть, що ви звірятка, що вітаються носик до носика. Чудово діє у поєднанні з обіймами.
“Потупотіти ногами”. Така вправа з одного боку дає можливість “заземлитися”, фізично відчути як ноги торкаються землі. З іншого - це екологічний спосіб випустити гнів, страх.
“Розпалити уявне вогнище”. Швидко терти долоньки одна об одну, ніби плануєте розпалити багаття. Ця вправа стимулює прилив крові у кінцівках. Мозок сприймає сигнал, що небезпека минула, адже у критичних моментах кровопостачання концентрується на серці, мозку, легенях.
“Пограти в долоньки”. Завдання дитини потрапити своєю долонькою по вашим відкритій долоні. Ще один спосіб заспокоїти дитину, що поєднує і тактильний контакт і зміну фокусу концентрації уваги.
“Де наші вушка, очі…” Ця гра - потішка допоможе зняти психоемоційну напругу, мінімально активізувати рухову активність у замкнутому просторі. Дорослий називає частини тіла, наприклад: “Де наші вушка”, “Де наші ніжки”, “Де наші вушка”, ротик, носик так далі. Темп вправи можна пришвидшити, щоб дитина не замислюючись показувала ті чи інші частини тіла.
3.8. Вправи, які допоможуть заспокоїти дітей під час обстрілу
Техніки «Заземлення» 1-2-3-4-5
Перед початком вправи слід глибоко вдихнути.
1. Зверніть увагу на одну річ, яку ви можете спробувати (візьміть цукерку або згадайте смак останньої страви, яку ви куштували).
2. Зверніть увагу на дві речі, які ви можете понюхати (зверніть увагу на запахи навколо, знайдіть предмет з сильним запахом).
3. Зверніть увагу на три речі, які ви можете почути (звуки схожі на тікання годинника, пташиний спів за вікном або шурхіт паперу). 4. Зверніть увагу на чотири речі, які ви можете відчути та яких можете торкнутися (торкнутися якогось предмету, взяти до рук, ніби зважити та відчути тактильно).
5. Зверніть увагу на 5 речей, на які ви можете подивитися або які ви бачите (відображення у дзеркалі, смс на телефоні, букви, малюнки).
Вправа «4 стихії»
Перед початком вправи, кожному учаснику, слід визначити свій рівень стресу за шкалою від 1 до 10.
Інструкція: Сядьте на стілець, поставте ноги рівно на підлогу, вирівняйте спину, покладіть руки вільно на коліна.
Виконання вправи: ЗЕМЛЯ. Ноги стоять на підлозі. Відчуйте, як ваші ноги міцно стоять на землі. Зверніть увагу на положення тіла, спини. Дозвольте собі насолодитися почуттям міцності та сили, яке йде від контакту з підлогою.
ВОДА. Слід сконцентруватися на слині у роті. Дитині можна запропонувати уявити свій улюблений смаколик та відчути, як тече слина. Коли людина знаходиться у панічному стані, в роті пересихає. Виділення слини приводить до розслаблення.
ПОВІТРЯ. Запропонуйте дитині зробити 4 глибоких та повільних вдихи. Повільно наповнюйте повітрям живіт та переміщуйте повітря у груди. Намагайтеся вдихати повільно та випускати повітря з легень до кінця. Покладіть одну руку на живіт, а іншу на груди. Дихайте глибоко та звертайте увагу на те, як підіймається рука на животі під час вдиху та опускається під час видиху. Під час паніки люди часто затримують дихання. Глибокі вдихи надають почуття рівноваги та допомагають заспокоїтися.
ВОГОНЬ. Запропонуйте дитині уявити місце, людину або спогад, які сповнять її приємними почуттями та впевненістю. Після закінчення вправ, знову оцініть свій рівень стресу від 1 до 10. Чи стало вам краще? Вправу можна повторювати декілька разів на день незалежно від ситуації.
Вправа «Обійми»
Заохочуйте дитину, коли вона притискає до себе домашнього улюбленця або людину, яку любить. Така взаємодія знижує кров’яний тиск і зменшує кількість гормонів стресу.
Вправа «Прогресуюча релаксація м’язів»
Прогресуюча релаксація м’язів – це прекрасний спосіб зняти стрес. Релаксація досягається шляхом напруги й подальшого розслаблення різних груп м’язів тіла.
ОБЛИЧЧЯ – попросіть дитину наморщити ніс і лоб, ніби вона нюхає щось неприємне, а потім розслабити м’язи обличчя. Повторити три рази.
ЩЕЛЕПИ – попросіть дитину щільно стиснути щелепи, ніби вона собака, який висить на кістці, а потім відпустити уявну кістку й повністю розімкнути щелепи. Повторити три рази.
РУКИ ТА ПЛЕЧІ – попросіть дитину витягнути руки перед собою, потім підняти їх над головою й потягнутись якомога вище. Після цього нехай дитина опустить вниз і розслабить руки. Повторити три рази.
КИСТІ РУК – нехай дитина уявить, ніби вона щосили стискає апельсин однією рукою, а потім кидає його на підлогу і розслаблює кисть і руку. Повторити три рази, а потім виконати вправу іншою рукою.
ЖИВІТ- нехай дитина ляже на спину і всього на мить максимально напружить м’язи живота. Потім нехай розслабить живіт. Повторити три рази, а потім виконати цю ж вправу стоячи.
НОГИ Й СТУПНІ – попросіть дитину стоячи втиснути пальці ніг у підлогу, ніби вона проробляє це з піском на пляжі. Нехай почергово вдавлює кожен палець у підлогу і розставить їх настільки, щоб відчувати напругу у ногах, а потім розслабиться. Повторити три рази. Виконуючи ці вправи, попросіть дитину спостерігати, як добре почувається тіло, коли вона розслабляє кожну його частину. Мета виконання цих вправ полягає в тому, щоб досягти повного розслаблення м’язів тіла.
22.02.2024
«Нормативно-правове забезпечення інклюзивного/дистанційного навчання в закладах освіти Запорізької області»
Шановні батьки/законні представники дитини! Якщо ваші діти виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення рф й одночасно навчаються в закладах освіти країни перебування та України, то Ви можете звернутися до відповідальних осіб за організацію дистанційного навчання в класах (групах) в окремо визначених закладах освіти Запорізької області, в яких враховані такі особливості для навчання.
Наказ Міністерства освіти і науки України від 18.08.2023 № 1014 «Про затвердження Типової освітньої програми для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України»
Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2023 № 1022 «Про забезпечення навчання учнів, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації і здобувають освіту в закладах освіти країни перебування та України»

Матеріали сайту ДЕПАРТАМЕНТА ОСВІТИ І НАУКИ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛДЕРЖ АДМІНІСТРАЦІЇ
15.02.2024
Шановні батьки! Для ВАС - особливості родинних стосунків, про формування особистих кордонів у дітей та інше у вебінарі від швейцарсько-українського проєкту DECIDE “Психологічні кордони: що і від кого захищаємо”, який проведено в межах ініціативи «Стаємо сильнішими разом!», що покликана допомогти дітям, які постраждали від війни.
Уміння говорити «ні», ще й без почуття провини, це навичка щасливих людей. І вона тренується! Більше про це можна дізнатися на вебінарі Разом із психологинею Ларисою Козир:
– у чому і як допомагає розуміння власних психологічних кордонів;
– як вчити дітей розуміти та відстоювати власні кордони;
– кордони в близьких стосунках.
Покликання на вебінар:
27.10.2023

"Як психотравма пов'язана з порушенням пам'яті та уваги

— кілька ідей, як можна допомогти школярам"

Зосередження (концентрація) уваги
Здатність до запам'ятовування
Нормальна увага.
Порушення уваги та пам'яті.
Комплекс посттравматичних симптомів, пов'язаних з порушеннями уваги та пам'яті.
Симптоми травматизації що проявляються тільки згодом.
Відчуття сорому при порушенні уваги та пам'яті.
Порушення уваги та пам'яті після пережитих травматичних подій.
Не соромитись, а зміцнювати самооцінку
Що робити:

Старі, добрі поради, про які часто забуваємо:
Перерви
Ігри
Приклад вправи на зосередження для підлітків і дорослих
Дозволяйте мріяти про успішне майбутнє.

Презентація

Відеозапис

17.08.2023

Платформа розвитку дошкільнят НУМО разом з експертами ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки створили унікальний ляльковий театр, щоб розвивати 16 необхідних навичок у дошкільнят. Грати в театр легко та весело, адже всі необхідні матеріали можна завантажити та роздрукувати. Обирайте сценарій та відтворюйте вистави вдома і в садочку.

Завантажуйте:

сценарії вистав лялькового театру з рекомендаціями щодо відтворення гри

Конкурс до 29.08.2023 (включно) https://numo.mon.gov.ua/puppet-show

Правила конкурсу «З Іскорками грай - подарунки вигравай»

16.08.2023

Онлайн-курс “Вступ до раннього втручання” для фахівців, які хочуть надавати послугу раннього втручання або вже її надають, для батьків дітей із порушеннями розвитку та для всіх зацікавлених у цій темі.

Розробники:

Раннє втручання — це послуга для родин, які виховують маля до трьох повних років із порушеннями розвитку або ризиком їх виникнення. Мета послуги — підвищити якість життя родини, підтримати батьків, сприяти розвитку дитини та її соціальній інклюзії. Навчальні матеріали онлайн-курсу допоможуть зрозуміти, як формується дитина та її світогляд, аби створити умови для розвитку.

Цей рівень програми, готує команди спеціалістів для надання послуги раннього втручання.

Детальніше:https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:EarlyIntervention+EI_101+2020/about

Записатися:https://courses.ed-era.com/courses/coursev1:EarlyIntervention+EI_101+2020/about#

Алгоритм дій для осіб, які постраждали в наслідок надзвичайної ситуації

Детальніше

На сьогоднішній день термін «аутизм» поступово замінює більш точний діагноз - «розлад аутистичного спектру». Введення цього терміна підкреслює, що один і той же діагноз може виставлятися дітям з абсолютно різною виразністю симптомів, рівнем інтелекту, а також причиною захворювання. Тобто не можна відкинути діагноз «аутизм» на підставі, що дитина «не схожа» на інших дітей з подібним розладом або у неї немає тих чи інших проявів.Детальніше 02.04.2023

03.04.2023

У грудні 2011 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 21 березня Всесвітнім днем людей із синдромом Дауна. Щороку в Україні на світ з’являється від 300 до 400 таких малюків. Хвороба Дауна – це генетична патологія. Така дитина може народитися в абсолютно здорових батьків. Як правило, це пов’язано з однією зайвою – 21-ою хромосомою, тобто із хромосомним дисбалансом. У багатьох країнах є спеціальні служби, які допомагають батькам цих дітей. В Україні проблеми навчання, розвитку, працевлаштування дітей з синдромом Дауна залишаються внутрішньою проблемою родин, які мають таких малюків. Однак є організації, які надають соціальну, психологічну, реабілітаційну, інформаційну підтримку дітям та їхнім сім’ям. Ця допомога несе в наше суспільство загальнолюдські цінності, сприяє покращенню якості життя та формування нового майбутнього для дітей та дорослих з синдромом Дауна та їх родин в Україні.

Всеукраїнські фонди, організації та установи, які допомагають дітям з синдромом Дауна та їхнім родинам. 21.03.2023

Проєкт "100 причин пишатися, що я – українець"

Дистанційна школа Unicorn School на основі своєї платформи створили міні-гру, у яку зібрали купу різних та цікавих фактів про Україну. Переходьте на сайт, реєструйтеся та ставайте кращим знавцем причин пишатися своєю країною.

Детальніше

08.03.2023р.

ДО ВАШОЇ УВАГИ!

Публікації, добірка "5 порад для батьків", анонси окремих навчальних програм та семінарів

Ресурси в підтримку психологічної стійкості в умовах війни.
24.02.2023

Безкоштовний курс «Домедична допомога»
ГО «Смарт освіта» і EdEra створили курс «Домедична допомога», який буде корисним для адміністрації ЗО, вчителів, асистентів вчителів, інших педпрацівників, батьків і особливо – батьків дітей з особливими освітніми потребами та всіх учасників освітнього процесу, хто хоче навчитися надавати першу допомогу. Участь у курсі - безкоштовна.
Детальніше про курс
17.02.2023
Безкоштовний курс для батьків дітей з ООП
ГО «Смарт освіта» і EdEra створили курс "Участь батьків у організації інклюзивного навчання". У ньому лекторки розповідають про те, як і коли батькам потрібно звертатись по допомогу до спеціалістів, як відбуватиметься інклюзивне навчання їхньої дитини, як оцінюватимуть її особливі освітні потреби, а також як спілкуватися зі шкільною адміністрацією і вчителями та емоційно не вигорати. Участь у курсі - безкоштовна.
Детальніше про курс
17.02.2023

16 лютого в Україні відзначають День єднання. Це свято було засноване у 2022 році Володимиром Зеленським, щоб згуртувати українців на тлі тривожних новин про можливий повномасштабний напад Росії на територію України. Єдність українського народу – це наша спільна сила, яка допомагає протистояти агресії Росії. Адже у всіх нас одна мета – жити у мирі. Виховуємо любов до Батьківщини разом 💛💙
День єднання - історія дати

Взимку 2022 року американська та західноєвропейська розвідки попереджали Україну про можливе вторгнення РФ і навіть називали дату - 16 лютого. Ніхто не хотів вірити в це - країна продовжувала жити своїм життям і турботами. Але в суспільстві все-таки почалися хвилювання. Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання 16 лютого.

День єднання 2023 - традиції та заходи

День єднання - молоде свято. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.
Сьогодні в Україні в містах і селищах піднімають державний прапор і виконують гімн. Приєднатися до святкування можна, одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або ж підтримати тих, хто зараз бореться за нашу свободу та мир на фронті.
Ресурс
16.02.2023
Поради батькам і фахівцям
ЮНІСЕФ разом із навчально-реабілітаційним центром «Джерело» підготували брошуру «Набута інвалідність дитини. Поради батькам і фахівцям». Війна шкодить здоров’ю дітей та дорослих - і фізичному, і психічному. На жаль, наслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато дітей отримали травми та поранення, які призвели до інвалідності. Автори (ЮНІСЕФ, Центр Джерело, KFW) зібрали матеріали, які стануть у пригоді батькам та освітянам, а також допоможуть малечі адаптуватися до нового життя.
Брошура містить відповіді на такі запитання:
Як оформити статус інвалідності дитини?
На яку допомогу можна розраховувати та як її отримати?
Як говорити з дитиною про інвалідність?
Де шукати психологічної підтримки?
Як облаштувати домашній та освітній простір?
Що таке інклюзивна освіта та як записати дитину до садочка та школи?
Що потрібно знати вчителям та іншим фахівцям?
Брошура
Інформація з сайту https://www.unicef.org/ukraine/documents/acquired-disability
13.02.2023

ВІТАЄМО!
У цей день проголошується роль освіти для підтримання миру та розвитку. Освіта – це не просто можливість, а право кожної людини. Всі люди на Землі повинні мати можливість на отримання цього суспільного блага, а відповідальність за надання такої можливості лежить на державі та державних структурах.
Україна посідає 9 місце в світі за рівнем грамотності, цей показник визначається у відсотках та становить 99,8% для нашої країни. Що стосується індексу рівня освіти, то тут Україна знаходиться 48-ю у списку країн.

Міжнародний день освіти – свято досить молоде. Воно було встановлене в грудні 2018 році, а вперше світова спільнота відзначала цей день у 2019 році. Цей день був проголошений 3 грудня 2018 року в Брюсселі на міжнародній конференції, присвяченій проблемам сучасної освіти. Ініціатором запровадження такого дня стала Нігерія. Ідею африканської країни підтримали 58 держав-членів конференції. Було складено відповідну резолюцію на підтримку якісної рівноцінної освіти, яка була б доступна для кожної людини незалежно від її національності, статі та соціального стану. У засадах ООН вказано, що кожна людина повинна мати доступ до якісної освіти. Освіта допомагає людині стати грамотною, отримати впевненість у собі, забезпечити добробут для себе та своєї родини в майбутньому.

24.01.2023

40 хвилин вільного часу батькам

Для корисного дозвілля малечі доступний 121 онлайн-урок Дитячого садочку НУМО! Кожне відео - наче подарунок від Миколая: до 40 хвилин вільного часу батькам, а для дітлахів - цікаві завдання, казки, гімнастика та нові знання.

Завантажуйте заздалегідь або переглядайте онлайн:
👉Сайт UNICEF: https://uni.cf/3hWsqgf
👉Youtube: https://bit.ly/3jtkNi3

09.01.2023

Всесвітній день поширення інформації про хворобу Дюшена

Міодистрофія Дюшена: діагностичні критерії

Мязова дистрофія Дюшена – це рідкісне генетичне (спадкове) захворювання, яке проявляється прогресуючою м’язовою слабкістю, яка в кінцевому результаті вражає серце та легені.

Міодистрофія Дюшена має X-зчеплений рецесивний тип успадкування і обумовлена мутацією в гені, що кодує білок дистрофін (ген DMD). Захворювання названо в честь французького невролога Жулєма Бенджаміна Аманда Дюшена, який вперше описав патологію в 1861 році.

Символом Всесвітнього дня поширення інформації про м’язову дистрофію Дюшена (World Duchenne Awareness Day) в світі є червона повітряна кулька, яку випускають в небо тисячі людей в підтримку пацієнтів з даним захворюванням. 7 вересня (сьоме число дев’ятого місяця) вибрано невипадково, воно відповідає числу екзонів в гені дистрофіну – їх 79.

Захворюваність на м’язову дистрофію Дюшена становить 1 випадок на 3 300 – 3500 осіб. У світі сьогодні налічується понад 250 тисяч пацієнтів з таким діагнозом. Симптоми захворювання зазвичай проявляються до 5-річного віку. Хворіють хлопчики. Середня тривалість життя хворих варіює від підліткового періоду до 20-30 років.

Перші підозри зазвичай виникають при наявності наступних ознак:

Проблеми з функцією м’язів: батьки звертають увагу, що дитина пізно починає ходити. У хлопчиків збільшені литкові м’язи; вони зазнають труднощів при бігу, стрибках, підйомі по сходах, часто падають, у них може з’явитися манера ходити на носках. Крім того, у них буває затримка мови. Один з класичних симптомів м’язової дистрофії Дюшена – це так звана позитивна проба Говерса, яка проявляється в тому, що для переходу з положення лежачи в положення стоячи, хлопчик змушений перебирати кистями рук і ліктями від низу до верху по тілу (наче піднімається по драбинці). Він змушений робити це через слабкість стегнових м’язів та м’язів тазового поясу.
Підвищення рівня креатинфосфокінази (КФК) в крові.
Підвищення рівня «печінкових» ферментів (AST, ALT) в крові.
Затримка мовленнєвого розвитку.
Наявність генетичної мутації при м’язовій дистрофії Дюшена означає, що організм або не може виробляти білок дистрофін, або виробляє його, але в недостатній кількості. За допомогою біопсії м’язу можна з’ясувати скільки дистрофіну, знаходиться в м’язових клітинах. При дослідженні даних біопсії м’язу зазвичай проводяться два види аналізів: імуногістохімічний і імуноблотинг-аналіз (метод дослідження білкових антигенів) на дистрофін. Ці тести дозволяють визначити наявність або відсутність дистрофіну. У минулому аналізи, відомі під назвою «електроміографія» (ЕМГ) і «дослідження провідності нервів» (аналіз з використанням голок), становили традиційну частину обстеження дитини, у якої підозрюють нервово-м’язове захворювання. На сьогоднішній день ці методи обстеження не є обов’язковими для виявлення міодистрофії Дюшена.

Міопатію Дюшена необхідно диференціювати з поліміозитом, мітохондріальними міопатіями, хворобою Помпе, спінальною м’язовою атрофією, вродженими міастенічними синдромами, синдромом Ламберта-Ітона та ін.

Для встановлення заключного діагнозу необхідне підтвердження молекулярним методом. Проведення генетичного аналізу необхідно в будь-якому випадку, навіть якщо діагноз м’язової дистрофії Дюшена підтверджений результатами біопсії м’язів.

Як тільки стала відома точна мутація або зміна в ДНК гена дистрофіна в дитини, матері потрібно також пройти генетичне обстеження з метою виявлення, чи є вона носієм дефектного гена чи ні. Ця інформація буде важлива для родичок по материнській лінії (сестри, дочки, тітки, кузини), оскільки дозволить з’ясувати, чи не є вони самі носіями дефектного гена. Генетична діагностика та консультація лікаря-генетика допоможе родині краще зрозуміти отримані результати дослідження.

Іноді генетична мутація, що викликає м’язову дистрофію Дюшена, відбувається у хлопчика випадково. Така мутація вважається спонтанною. В інших випадках вона переходить до дитини від матері. Якщо у жінки є мутація, то вона називається «носієм» і може передати цю мутацію іншим своїм дітям. Сини, до яких перейде мутація, захворіють, а дочки самі стануть носіями. Якщо жінка пройде генетичний аналіз і у неї буде виявлена мутація, вона зможе прийняти обгрунтоване рішення щодо майбутньої вагітності. Крім того, цей аналіз можуть пройти її родички (сестри, тітки, дочки) з метою виявлення ризику народження у них хлопчика з міодистрофією.

Тяжкість проявів захворювання залежить від типів мутацій і може варіювати від асимптоматичного підвищення креатинфосфокінази або м’язових судом з міоглобінурією до розвитку класичних симптомів.

Важливим є регулярне обстеження дітей з уже встановленим діагнозом м’язової дистрофії Дюшена. Воно складається з тестів, які дозволяють визначити стан і оцінити ступінь прогресування хвороби: дослідження м’язової сили, визначення амплітуди рухів в суглобах, тести на швидкість.

Для оцінки динаміки стану пацієнта та ефективності проведених заходів проводять такі тести: встати з підлоги, пройти деяку відстань на час, піднятися по сходах. Важливо завжди використовувати одну й ту ж саму шкалу оцінки рухової активності в даного пацієнта. Моніторинг повсякденної рухової активності дозволяє вирішити чи потрібна додаткова допомога для збереження здатності хворого до самообслуговування.

Сайти інформаційної підтримки пацієнтів та родичів пацієнтів з м’язовою дистрофією

Дюшена:

Асоціація по м’язовій дистрофії,

Батьківський проект з м’язової дистрофії

Нейром’язова спілка фахівців

Всесвітня організація з м’язової дистрофії Дюшена

Громадська Організація в Україні «Дюшенна України»

Підготувала: асистент кафедри педіатрії та медичної генетики, к.мед.н. Хлуновська Людмила

Сайт ГО «Дюшенна України»

http://dmd.org.ua/

Пошта ГО «Дюшенна України»

duchenne.ukraine@ukr.net

07.09.2022

Вебінар для батьків

27.10.2022 ЦЕНТРОМ ЗДОРОВ'Я ТА РОЗВИТКУ «КОЛО СІМ'Ї» був проведений вебінар «Особливості діагностики та обстеження дітей з аутизмом». Спікер Христина Долинюк, професор психології американського університету штату Нью-Джерсі Rider University. Запрошуємо батьків дітей та всіх зацікавлених осіб скористатися можливістю отримати знання щодо визначеної проблеми.

Запис вебінару за покликанням:

https://www.youtube.com/watch?v=ain1HEBvXYk

Серія вебінарів для батьків

Проєкт «Батьківський ХАБ» ініційовано ГО «Підтримай дитину» за підтримки German Marshall Fund організували серію вебінарів для батьків:

1.«Як батьки можуть підтримати у складній ситуації дитину середнього та старшого шкільного віку» за посиланням: https://fb.watch/ge8LZEm5Vu/

2.«Як батьки можуть підтримати у складній ситуації дитину молодшого шкільного віку» за посиланням: https://fb.watch/fWhpeaxkbT/

3 .«Як батьки можуть підтримати у складній ситуації дитину раннього та дошкільного віку» за посиланням: https://www.facebook.com/100084217659018/videos/1259132128173444

4. «Психологічна травма, її наслідки та особливості прояву у різному віці» за посиланням: https://www.facebook.com/103242932488102/videos/476752850639159/?extid=NS-UNK-UNK-UNK-IOS_GK0T-GK1C&ref=sharing

Додаткові матеріалами до вебінару

Інструкції для батьків «Як отримати психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з ООП, якщо перебуваєте за кордоном»

МОН надає інструкцію для батьків (інших законних представників) дітей, що мають ознаки особливих освітніх потреб, не мають висновку ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку та перебувають за кордоном.

Детальніше

Інструкції від МОН «Як отримати висновок ІРЦ для дитини з ООП на тимчасово окупованих територіях»

Міністерство освіти і науки України підготувало покрокову інструкцію для батьків (інших законних представників) дітей із ознаками особливих освітніх потреб, які не мають висновку ІРЦ і знаходяться на тимчасово окупованій території.

Детальніше

Матеріали для батьків щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку

1. Як заспокоїти дітей під час війни

2. Як подбати про дитину, якщо ви знаходитеся з нею в укритті

3. Як говорити з дитиною, якщо батько чи мати захищає країну

4.Правила підтримки, якщо родина евакуюється з дитиною

5. Фізична безпека дітей під час війни. Сайт «Освітній омбудсмен України»

6. Як підтримати дитину, якщо ви опинились у зоні активних бойових дій

7. Поради, як підтримати дитину в дорозі від ЮНІСЕФ

9. Як поводитися на блокпостах з перекладом на жестову мову

10. Ресурси позитивного батьківства від ЮНІСЕФ «П’ять мов у спілкуванні з дитиною»

11. Підтримка батьків та дітей під час війни

12. Психологічна допомога для дітей

13.Як надавати першу психологічну допомогу

14. Як підтримати дітей у часи невизначеності та стресу. Поради від ЮНІСЕФ

15. Як допомагати дітям у замкненому просторі

16. Методичні рекомендації щодо надання першої психологічної допомоги сім’ям з дітьми,

які перебувають/перебували у зоні збройного конфлікту

17. Для тих, хто приймає емігрантів і переселенців, для допомоги в адаптації

18. «Розкажи мені». Безкоштовна інтернет-платформа для психологічних консультацій

19. Як говорити про війну та повітряну тривогу з дітьми: поради чернівецької психологині

20. Як швидко заснути, коли ви тривожні і вам важко розслабитися

21. Як перевірити правдивість джерела інформації

22. Перелік матеріалів для дошкілля «Сучасне дошкілля під крилами захисту» .

23. Платформа розвитку дошкільнят “НУМО” Навички для дошкільнят

24. Онлайн-садок НУМО – спільний проєкт ЮНІСЕФ та Міністерства освіти і науки України.

Розвивальні відеозаняття для дітей 3-6 років

25. Онлайн-медіаресурс, присвячений освіті та вихованню дітей в Україні

Вебінар для батьків

25.03.2022р. відбувся вебінар «Як допомогти дитині пройти крізь виклики війни?», організований Центром здоров’я та розвитку “Коло сім’ї” спільно з Україно-швейцарським проєктом “Діємо для здоров’я” та "Психічне здоров'я для України". Спікер Олег Романчук – дитячий психіатр та психотерапевт центру “Коло сім’ї”.

Запис трансляції на Youtube каналі https://www.youtube.com/channel/UCxz1SYyPCg6nRGd5g4fd2Mw та Facebook сторінці україно-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я”. Детальна інформація за посиланням: https://www.facebook.com/events/547214086651051

Перелік сайтів, матеріали яких будуть корисними для вихователів, батьків, дітей і для інших учасників освітнього процесу

Посилання

Консультація для батьків

Міжнародний тиждень глухих людей (IWDР) - ініціатива Всесвітньої федерації глухих (WFD), яка вперше була започаткована в 1958 році в Римі, Італія. Світова спільнота глухих відзначає його щороку протягом останнього повного тижня вересня, щоб згадати той день, коли відбувся перший Всесвітній конгрес ВФГ та привернути увагу спільноти на проблеми осіб з порушенням слуху.

Серед осіб, які пройшли комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку в інклюзивно-ресурсних центрах Запорізької області у 2020 році - 1,3 % мають порушення слухової функції. Оскільки є певні особливості у вивченні дітей з даною проблемою, пропонуємо вашій увазі, поради вчителя-дефектолога, сурдопедагога Комунальної установи “Інклюзивно-ресурсний центр” Мелітопольської міської ради Олександра Трикіна “Комплексна оцінка психофізичного розвитку дитини з особливими освітніми потребами”

Відеоролик

Детальніше

Міжнародний тиждень глухих людей відзначається організаціями глухих у всьому світі шляхом проведення різних заходів. Ці заходи передбачають участь усіх членів спільнот глухих, до яких належать сім'ї глухих людей, професійні та акредитовані перекладачі жестової мови, а також представники різних зацікавлених сторін, таких як національні уряди, національні та міжнародні правозахисні організації, організації осіб з інвалідністю.

Консультація для батьків

1 червня - День захисту дітей

1 червня – Міжнародний день захисту дітей | Департамент охорони здоров'я

1-го червня в Україні та багатьох країнах світу традиційно відзначається Міжнародний день захисту дітей.

Рішення про його проведення було ухвалено Міжнародною демократичною федерацією жінок на спеціальній сесії в листопаді 1949 року у Парижі. Вперше день захисту дітей було відзначено в 1950 році в 51 країні світу.

20 листопада 1959 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини, в якій було проголошено рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого.

Однак ця декларація мала лише декларативний і рекомендаційний характер, а для захисту та забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони і міжнародні договори. Тому 20 листопада 1989 Генерельна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини, яка стала світовою конституцією для дітей. Організація оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.

Відповідно Конвенції ООН про права дитини кожна держава зобов’язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.

Україна ратифікувала цю Конвенцію 27 вересня 1991 року. В Україні День захисту дітей встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 і відзначається щорічно, також 1 червня.

Для багатьох дітей шкільного віку це свято асоціюється з початком літа, приємного відпочинку під час літніх канікул, подорожей, розваг, пригод, нових вражень.

Це веселе свято не лише для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, дотримання їх прав на життя, свободу думки і релігії, на освіту, відпочинок та дозвілля, на захист від фізичного та психологічного насильства, на захист від експлуатації дитячої праці.

Особливої уваги та піклування, як з боку родини, так і з боку держави потребують діти, які мають порушення психофізичного розвитку та діти із соціально вразливих груп. Для забезпечення права на освіту для дітей із особливими освітніми потребами в Україні запроваджено інклюзію.

Інклюзія в освіті як процес, у звіті, поданому відповідно до резолюції 37/20 Ради з прав людини ООН 2019 року, є системою розширення можливостей особистості через: участь в освіті; забезпечення рівного доступу дітей з інвалідністю до загальноосвітніх шкіл; індивідуальні навчальні плани; забезпечення розумного пристосування; доступність освітніх середовищ і матеріалів; надання адаптованих навчальних матеріалів, допоміжних пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та підтримки (Empowering children with disabilities for the enjoyment of their human rights, including through inclusive education // Present report, submitted pursuant to Human Rights Council resolution 37/20, the United Nations High Commissioner for Human Rights. – 2019). Зокрема, в п.4.a Маскатської угоди вказано, що стратегія інклюзивного навчання – це створення та вдосконалення роботи закладів освіти, що враховують інтереси дітей з особливими освітніми потребами і забезпечують безпечний, вільний від насильства і соціальних бар'єрів та ефективний простір навчання для всіх.

Основні принципи інклюзивної освіти:

На цінність людини не впливають її досягнення, здібності та вміння.
Кожна людина вміє відчувати та міркувати.
Кожна людина має право спілкуватися та бути почутою іншими.
Система повинна підлаштовуватися під потреби дитини, а не навпаки.
Тільки на реальній взаємодії здійснюється справжня освіта.
Людина, та особливо дитина, потребує дружби та підтримки від ровесників.
Задоволення освітніх потреб кожної дитини.
Виявлення здібності навчатися у кожної дитини та відповідне забезпечення суспільством необхідних для цього умов.
Притягнення батьків до навчального процесу дітей як перших їхніх учителів та рівноправних партнерів. Батьки повинні дбати про фізичний та психологічний стан дитини, а також про створення умов для її розвитку.
Комплексний підхід до навчання та виховання дітей, що забезпечує отримання уваги від батьків, послуг від вузьких фахівців та педагогів, які надають свої знання та підтримку, забезпечують матеріалами для навчання (книги, фото- та відео-матеріали, посібники тощо).
Рівень складності шкільних завдань повинен відповідати здібностям та вмінням дитини.
Доступ до навчання у загальноосвітніх закладах на рівних правах та отримання якісної освіти.
Вирішення проблем та подолання виникаючих бар’єрів у процесі навчання.

Помічниками і дієвими партнерами з надання допомоги родинам, що виховують дітей із особливими освітніми потребами є система раннього втручання та інклюзивно-ресурсні центри.

Раннє втручання – це міждисциплінарна сімейноцентрована система допомоги дітям раннього віку (від народження до 3-х років) із порушеннями розвитку та дітям груп біологічного й соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини (Постанова

Кабінету Міністрів України №175 від 06.03.2019 р. «Деякі питання Національної ради з питань раннього втручання» https://bit.ly/3fLTfyD зі змінами № 1217 від 09.12.2020).

Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) - це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.

В Міжнародний день захисту дітей ми вітаємо всіх, хто присвячує своє життя дітям, створює умови для їх розвитку і сприяє розквіту країни на благо дітей!

Правове поле інклюзії.

1. Закон України «Про освіту». Зокрема, статті 19 («Освіта осіб з особливими потребами»), та 20 («Інклюзивне навчання»).

2. Лист МОН від 31.08.2020 №1/9-495 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році» https://bit.ly/3ySufys

3. Кабінет Міністрів України Постанова «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 9 серпня 2017 р. №588 https://bit.ly/3i48K83

4. Кабінет Міністрів України Розпорядження від 9 серпня 2017 року «Про Національну стратегію реформування» системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу».

5. Постанова Кабінету Міністрів від 12 липня 2017 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр».

Консультація для батьків

23 квітня Всеукраїнський день психолога

День психолога – молоде свято та й самій професії всього-то сто років з невеликим. До фахівців практичних психологів по різному ставляться. Більшість моїх співрозмовників взагалі не знають, хто такий психолог і в чому полягає його професійна діяльність.

По-перше, нам необхідно визначити відмінності між професіями психолог, психотерапевт, психіатр.

Загальний корінь («психо» – душа). Зазначені спеціалісти є фахівцями у сфері психічного здоров’я. Але компетенції кожного з них чітко позначені, через що не всі вони є взаємозамінними фахівцями.

Освіта:

Психолог має вищу психологічну освіту, яка може бути загальною або спеціальною. Наприклад: вікова психологія, педагогічна, соціальна, кримінальна, тощо.

Звернутися до психолога можна, якщо:

ü проблеми у відносинах з дітьми;

ü труднощі в спілкуванні з людьми;

ü кризи в сім’ї;

ü незадоволеність собою, своїм життям і вчинками;

ü потреба у самовизначенні.

Психотерапевт – може мати як медичну, так і тільки психологічну освіту. Обов’язково пройшов навчання за напрямом психотерапія в одному або декількох методах. Наприклад: гештальт терапевт, психоаналітик, клієнт-центрований терапевт, арт терапевт, когнітивно-поведінковий терапевт тощо. Тож, слово «терапевт» означає тут лікування суто психологічними способами, тому не слід плутати з медичним терапевтом.

Звертаються до психотерапевта в наступних випадках:

ü коливання настрою, депресія, постійна втома, підвищена дратівливість;

ü проблеми в сім’ї, на роботі, у спілкуванні;

ü часті або тривалі хвороби, хронічні захворювання;

ü безсоння, втрата апетиту, раптові напади страху, агресії;

ü нав’язливі думки і стани.

Лікар-психолог, психіатр, лікар-психотерапевт – мають обов’язково вищу медичну освіту, ґрунтовні знання в галузі загальної медицини, психопатології та психіатрії. Основний напрям – психологічне консультування людей з фізичними хворобами та/або психічними порушеннями. Окремо підкреслюю, що коло діяльності психіатра досить широке і він працює не тільки з людьми або дітьми, які мають психічні захворювання.

До психіатра слід йти в тих випадках, коли:

ü у людини є неврологічний або психіатричний діагноз;

ü є розлади уваги, пам’яті, мислення, сприйняття;

ü тривалі і (або) різкі зміни поведінки;

ü тривале порушення сну;

ü важкі депресії (1), неврози (2);

ü людина схильна до спалахів гніву та агресії, одержима нав’язливими ідеями, станами, її переслідують постійні думки про суїцид;

ü людина залежна від алкоголю або наркотичних засобів.

(1) Депресія – це захворювання, при якому людина тривалий час (не менше двох тижнів) почувається пригнічено, втрачає інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може робити повсякденні справи. Депресія у жінок розвивається значно частіше, ніж у чоловіків.

(2) Неврози — це патологічні форми реакцій центральної нервової системи на ситуації, які травмують психіку, тому їх ще називають психогенними патологічними реакціями.

Як батькам визначитися до кого звертатися за допомогою, якщо вони підозрюють якісь негаразди з психікою їхньої дитини? До психолога чи психіатра?

Відповідь: Психолог займається врегулюванням відносин дитини з батьками, вчителями, однолітками, він надає дітям особливу форму допомоги – психологічну. Якщо батьки підозрюють наявність проблем із психічним здоров’ям дитини спершу краще звернутися до психолога. Психолог виявляє спектр проблем і якщо вони виходять за межі його компетенції, спрямовує батьків з дитиною на консультацію до лікаря психіатра. В цьому випадку лікарем, з яким доцільно проконсультуватися, має бути дитячий психіатр, як альтернатива - дитячий невролог.

Від народження до 2-х років батьки з дитиною можуть звернутися по допомогу до Центру раннього втручання, де їм буде надано професійну консультацію наскільки розвиток дитини відповідає її віку. Також буде ураховано особливості перебігу вагітності, пологів, перенесені захворювання після народження тощо.

Від 2-х до 18-ти років – до «Інклюзивно-ресурсного центру» (3).

(3) Інклюзивно-ресурсний центр створений з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг та забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

Практичний психолог «Інклюзивно-ресурсного центру» здійснює свою професійну діяльність, дотримуючись наступних принципів роботи:

- дотримання інтересів дитини;

- поваги та сприйняття індивідуальних особливостей дітей;

- недопущення дискримінації та порушення прав дитини:

- конфіденційності;

- доступності освітніх послуг з раннього віку;

- міжвідомчої співпраці.

Практичний психолог на першій зустрічі визначаються з потребою та запитом на роботу з дитиною. Визначає особливості фізичного та психологічного розвитку відповідно до вікового розвитку.

Після проведення комплексної оцінки визначаються особливі освітні потреби, розроблюються рекомендації щодо організації інклюзивного навчання та рекомендації щодо подальшої корекційно-розвиткової робота. Результатами ознайомлюються батьки (чи законні представники) дитини.

Надалі проводиться і сама корекційно-розвиткова робота. Корекційно-розвиткова робота проводиться з метою надання психолого-педагогічної допомоги дитині та з використанням програм, які затверджені Міністерством науки і освіти України.

За зверненням надається методична допомога педагогічним працівникам, які працюють з дітьми с особливими освітніми потребами.

Також надається консультативна допомога батькам щодо організації виховного та навчального процесу вдома.

Шановні колеги, користуючись нагодою, вітаємо Вас із професійним святом! Бути тим, хто бачить людські душі непросто, а ще складніше зцілювати, особливо, коли це маленька дитина, а поруч психологічно виснажена родина. Бажаємо Вам міцного здоров’я, наснаги, терпіння, професійних здобутків і професійних досягнень. Нехай ваша енергія ніколи не вичерпується, а внутрішній світ завжди буде гармонійний. Процвітання, любові та удачі у всіх сферах життя!

Консультація для батьків

2 квітня – Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму

Консультація

Розлади аутистичного спектра (далі – РАС) – це розлад загального розвитку, що має неврологічну природу і характеризується такими проявами:

• стійкий дефіцит комунікації та взаємодії;

• обмежені, що повторюються, прояви поведінки, дії та інтереси;

• гіпер-/гіпочутливість до сенсорної інформації.

Гостроту ознак РАС можна визначити вже у віці до трьох років. Цей стан має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак своєчасна реабілітація дитини з ранніх років його життя дозволяє у багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю.

СИЛЬНІ СТОРОНИ ОСІБ З АУТИЗМОМ:

• схильність до впорядкованості, завершеності, структурованості;

• кмітливість, переважання невербального інтелекту;

• високорозвинена механічна пам’ять;

• здатність до запам’ятовування знакових систем (насамперед мови програмування);

• здатність бездоганно та без відволікань виконувати ті дії, яких навчені;

• високорозвинена здатність орієнтуватись у просторі й часі;

• тонке відчуття емоційного стану іншої людини, розуміння того, з ким і як можна поводитись;

• абсолютний музичний слух.

ПІДГОТОВКА ДИТИНИ З РАС ДО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Базовий дефіцит дітей з аутизмом – соціально-комунікативна сфера.

Відтак соціальні навички стають ключовими навчальними цілями для
дітей з аутизмом.

Це означає, що яким би не був зміст занять, завжди повинен реалізуватися соціальний компонент, щоб дитина усвідомлювала, хто біля неї і що вони РАЗОМ роблять.

У дітей з аутизмом конче необхідно формувати позитивний досвід взаємодії з однолітками. Це найкраще відпрацьовувати в парі з іншою дитиною: ведучий проводить заняття за розробленою структурою, помічник учить дитину слухати дорослого (ведучого), бачити, чути, відчувати, враховувати присутність іншої людини, розпізнавати її емоційний стан, орієнтуватись на її прояви, дотримуватись черговості при виконанні вправ тощо.

Для успішного набуття соціального досвіду дитині з РАС необхідно опанувати такі фундаментальні вміння:

▪ здатність підтримувати контакт з іншою особою (бути толерантною до її присутності, дивитись їй в очі);

▪ уміння виконувати соціальні ролі (вихованця/учня), дотримуватися простих правил поведінки у групі однолітків;

▪ уміння наслідувати, імітувати дії дорослого (рухи різної складності, поведінку, мовлення);

▪ здатність до відгуку (діалогу) як реакція на ініціативу іншої людини;

▪ здатність проявляти власну ініціативу (попросити, звернутись по допомогу, вибачитися) соціально прийнятним чином;

▪ мати сформовані навички самообслуговування;

▪ здатність до відгуку (діалогу) як реакція на ініціативу іншої
людини;

▪ здатність проявляти власну ініціативу (попросити,
звернутись по допомогу, вибачитися) соціально прийнятним чином;

▪ мати сформовані навички самообслуговування.

▪ Адаптивні можливості дитини необхідно підвищити через
послідовий і цілеспрямований сенсомоторний розвиток.

Йдеться передусім про:

❖ набуття дитиною повноцінного чуттєвого досвіду (сенсорної інтеграції);

❖ нормалізацію тонічної регуляції, вивільнення напруги;

❖ розвиток сили, витривалості, розкутості, пластичності, спритності, влучності тощо.

Підвищення адаптивних можливостей дитини з аутизмом

(базового почуття довіри до людей, тонічної регуляції, чуттєвого досвіду) разом з відпрацюванням у парі з іншою дитиною необхідних соціальних умінь уможливлюють її успішне інтегрування в освітній простір.

СТВОРЕННЯ НАЛЕЖНИХ УМОВ ДЛЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Зважаючи на таку сильну рису дітей з аутизмом, як схильність до впорядкованості, головним принципом їх навчання є структурованість.

Предметно-просторові ресурси конкретизуються в таких підходах,
як: структурування простору та врахування важливих предметів для організації відповідного середовища.

Створення сприятливих умов для дитини з аутизмом передбачає визначення певних зон для діяльності та їх меж за допомогою певних візуальних опор, як-то: меблі, наклейки, позначки, кольорові стрічки, килими, кольорові фігури, скатертини, серветки тощо. Це дає змогу перетворити навколишнє середовище на безпечне, чітке і прогнозоване, що сприяє зосередженню уваги та глибшому розумінню завдання.

Високоорганізований простір перетворює середовище на чітке, упорядковане та передбачуване.

Запровадження візуальної підтримки дає дітям з аутизмом змогу отримати сталі й незмінні орієнтири, що поступово скеровують їх прояви. Доречно застосовувати саме графічні стимули, які набувають для таких дітей статус правил (законів).

Правила оформлюють у вигляді графіків, розкладів, алгоритмів дій, схем, позначок тощо. ізні види впорядкованих візуальних стимулів дають змогу дитині з аутизмом орієнтуватись у подіях тижня, дня, перерви (дозвілля), занять (уроку), окремого завдання.

Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де в певній послідовності розміщено малюнки, фотографії, піктограми, надписи.

Візуалізований розклад допомагає: організувати свій час; розуміти вимоги вчителя, готуватись до можливих змін; виокремлювати важливу інформацію, формувати здатність до самостійної цілеспрямованої роботи, набувати навички саморегуляції.

Соціальний розвиток, засвоєння правил поведінки так само повинні відбуватися за допомогою візуалізованих правил, які для дитини з аутизмом набувають значення сталого, незмінного, надійного «закону» і стають справжньою опорою та орієнтиром. Привчання до певних правил допомагає засвоїти соціально прийнятні моделі поведінки.

Консультація для батьків

21 березня – Міжнародний день людини з синдромом Дауна

21 березня - Всесвітній День людей із синдромом Дауна. | Давидівська громада

Генеральна Асамблея ООН у 2011 році прийняла рішення щороку 21 березня відзначати Всесвітній день людей із синдромом Дауна. Двадцять перший день третього місяця року був обраний свідомо, це пов’язано з тим, що захворювання являє собою трисомію за 21-ою хромосомою. Такі люди мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46.

Синдром Дауна – це генетичне порушення, воно не є хворобою і не лікується. Слово синдром означає певний набір ознак чи особливостей, симптомів.

Історичні довідка. Уперше ознаки людей із зазначеним синдромом описав англійський лікар Джон Ліенгтон Даун (Down) у 1866 р. Його ім’я покладено в основу назви – синдром Дауна. Однак лише у 1959 р. французький учений Жером Лежен (Lejeune) з’ясував причину синдрому, яка й обумовлює його особливості.

Синдром Дауна виникає внаслідок наявності додаткової хромосоми у 21-й парі – цілковита (трисомія 21) або часткова (внаслідок транслокації).

Кожна клітина людського тіла зазвичай містить 46 хромосом. Хромосоми несуть у собі ознаки, які успадковує людина від батьків, і розташовані парами – половина від матері, половина від батька. У людей із синдромом Дауна у клітинах організму виявляється 47 хромосом.

Хто потрапляє у групу ризику народження дитини із синдромом Дауна?

Насамперед це батьки, які вже мали дитину із синдромом Дауна. Також до цієї групи належать матері віком після 35-ти років і малолітні породіллі віком до 17 років. Загроза мати дитину із синдромом Дауна з віком зростає. Так, якщо вік матері становить 25 років, то частота народження дітей із синдромом Дауна становить 1:1250, у віці 30-ти років цей показник уже 1:1000, після 35-ти 1:400, а після 40 років 1:100. Проте понад 80 % дітей із синдромом Дауна народжують жінки молодше 35-ти років. Тривалі дослідження цієї проблеми виявили, що в окремих жінок, котрі мали дітей із синдромом Дауна, спостерігались порушення метаболізму вітамінів В-групи, особливо фолієвої кислоти. Отже, у разі підтвердження цієї інформації, профілактичний прийом фолієвої кислоти усіма жінками репродуктивного віку може призвести до позитивних результатів.

Діагноз синдром Дауна встановлює лікар-генетик за допомогою клітин епітелію, який виявляє наявність зайвої хромосоми. У більшості випадків синдром Дауна діагностують під час хромосомного аналізу, одразу після народження.

Симптоми. Дітям із синдромом Дауна притаманні характерна зовнішність. Існує понад 50 клінічних ознак синдрому Дауна, проте дуже рідко можна зустріти в однієї особи всі або більшість з них.

Найхарактерніші такі риси:

М’язова гіпотонія (зниження м’язового тонусу). Порушений розвиток дрібної моторики.
Підвищена рухливість суглобів.
Короткі та широкі кисті.
Деформовані вушні раковини.
Великий складчастий ніс.
Підвищена можливість появи певного спектра захворювань: вроджені вади серця або шлунково-кишкового тракту.
Порушення слуху та зору (косоокість або короткозорість).
Діти з синдром Дауна, зазвичай, менші за розмірами тіла за однолітків нормо типового розвитку.
Розлади мовлення. Перші слова малюки з хворобою Дауна вимовляють в 1,5-2 роки, а фразове мовлення у них починається приблизно в 4-5 років. Часто ускладненим є розуміння зверненого мовлення. Словниковий запас обмежений. Часто виявляються дизартричні прояви та поліморфна дислалія.
Рівень розумового розвитку в осіб із синдромом Дауна може бути різним – від затримки психічного розвитку до глибокої інтелектуальної недостатності. Порушення інтелектуального розвитку спричинює повільніший розумовий розвиток та гіршу соціальну адаптацію.
Низька опірність інфекціям робить таких дітей більш схильними до респіраторних захворювань.

Проте ступінь прояву усіх цих ознак є дуже різним в кожного з пацієнтів.

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА

Раннє втручання. Одразу після підтвердження діагнозу батькам варто звернутися до служби раннього втручання. Такі служби пропонують батькам допомогу, зокрема, як розвивати та стимулювати в дитини мовлення, допомагати пізнавати світ, формувати навички самообслуговування та соціальні навички, виконувати особливі вправи для розвитку моторики тощо. Дослідження підтвердили, що “раннє втручання” підвищує шанси дитини розкрити свій потенціал.

Відповідно Наказу Міністерства Соціальної політики України №92 від 18 лютого 2021 року було затверджено Методичні рекомендації щодо впровадження практики надання послуги раннього втручання для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя. https://www.msp.gov.ua/documents/5948.html

Діяльність служб раннього втручання передбачає активну участь батьків у корекційно-розвитковому процесі, їхнє навчання, супровід і психологічну підтримку.

Для отримання допомоги дітям від 2 до 18 років батьки можуть звернутися до інклюзивно-ресурсних центрів в м. Запоріжжя та Запорізькій області. Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) - це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших навчальних закладах, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти. Інклюзивно-ресурсні центри:

проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;
надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги;
забезпечують системний та кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами.

Фахівці ІРЦ допоможуть батькам визначитись з особливими освітніми потребами дитини, нададуть рекомендації щодо отримання підтримки та перебування в закладі освіти. Крім цього, надати кваліфіковану консультацію зможуть фахівці Обласного ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Незалежної України 57-А, І корпус КЗ "ЗОІППО" ЗОР.

Дошкільне навчання. Відповідно до ст.55 Закону України “Про освіту” батьки мають право за бажанням обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти. Останнім часом дедалі більш популярним стає інтегроване або інклюзивне навчання в закладах дошкільної та загальної середньої освіти. Воно передбачає навчання у спільному освітньому середовищі дітей з типовим розвитком і дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення комфортних умов і соціальну адаптацію для всіх учнів без виключення. У випадку відвідування дитиною із синдромом Дауна інклюзивних груп у дитячих садках для них розробляють індивідуальні програми розвитку (відповідно до їхніх можливостей і потреб). Дитина із синдромом Дауна може відвідувати також дошкільний заклад компенсуючого типу для дітей з порушеннями інтелекту.

Методики занять з дітьми, які мають синдром Дауна, будуються на підставі врахування закономірностей розвитку дитини, особливостей розвитку при синдромі Дауна, а також конкретних особливостей та рівня розвитку конкретного малюка. Програма навчання охоплює соціальний розвиток, підтримку і розвиток здоров’я, фізичне виховання і фізичний розвиток, формування діяльності, пізнавальний розвиток тощо. Такий підхід дозволяє використовувати розроблені методи з адаптацією та модифікацією для кожної дитини.

Для корекційно-розвиткових занять з дитиною із синдромом Дауна потрібні дефектологи/корекційні педагоги, вчителі-логопеди, дитячі психологи. У дошкільному віці роль зазначених фахівців у навчанні дитини має велике значення. Також необхідна допомога фахівця в руховому розвитку, для проведення гімнастики активного типу, розроблену спеціально для дітей із синдромом Дауна. Більшість дітей із синдромом Дауна можуть робити те саме, що і їхні однолітки. Вони гуляють, розмовляють, одягаються, самостійно ходять у вбиральню тощо, але їх треба цього спеціально навчити. Ці навички можуть сформуватись у дітей із синдромом Дауна пізніше, ніж в інших дітей, але, враховуючи всі обставини, це не проблема.

Емоційна сфера дітей із синдромом Дауна залишається практично збереженою. Вони зазвичай лагідні, слухняні та доброзичливі. Можуть любити, бентежитись, ображатись, хоча іноді бувають дратівливими та впертими, проте це ймовірніше особистісна риса характеру дитини, ніж закономірна особливість. Більшість таких дітей проявляють інтерес до оточення й добре наслідують поведінку інших людей, що сприяє формуванню навичок самообслуговування та соціальної поведінки. Рівні навичок і вмінь, яких можуть досягти діти із синдромом Дауна, дуже різні та визначаються генетичними чинниками, але їх можна значно покращити при правильній організації розвивальної роботи.

Для дітей із синдромом Дауна характерні труднощі сприйняття простору і часу, що викликає порушення орієнтації в оточуючому світі. Часто діти з синдромом Дауна не розрізняють праву й ліву сторони. Для полегшення орієнтації у освітньому середовищі необхідно маркувати простір у приміщеннях піктограмами, фотокартками та іншими засобами візуалізації.

У дітей із синдромом Дауна спостерігаються труднощі з інтеграцією відчуттів (одночасно слухати, дивитись і реагувати), їм складно в певний момент сприйняти сигнали більш ніж одного подразника. У цих випадках батькам варто звернутись до спеціаліста із сенсорної інтеграції.

Основною метою виховання та навчання дітей із синдромом Дауна є їх сімейно-соціальна адаптація.

Позитивний результат дають групові розвивальні заняття, під час яких відбуваються покращення соціальної пристосованості дитини та її розвиток. При правильно організованому догляді та інклюзивному або спеціальному навчанні діти із синдромом Дауна опановують ті самі навички, що й діти з типовим розвитком, хоча і трохи пізніше.

Шкільне навчання

Навчання школярів із синдромом Дауна, яким завдяки ранньому застосуванню навчальних і розвивальних методик у дошкільному віці вдалось досягти високого рівня розвитку, можуть успішно навчатись в спеціальних або інклюзивних класах закладах загальної середньої освіти за місцем проживання. Учителі цих класів за сприяння фахівців розробляють індивідуальні програми розвитку з урахуванням можливостей і рівня розвитку конкретної дитини. Або, можуть здійснювати навчання, в спеціальних закладах освіти (Перелік спеціальних закладів освіти по м.Запоріжжя та Запорізькій області). Комунальний заклад «Запорізька спеціально загальноосвітня школа-інтернат «Джерело» здійснює освітні послуги саме для дітей із синдромом Дауна в окремих класах (Комунальний заклад "Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат "Джерело" Запорізької обласної ради). Відповідно до Державного стандарту в школі-інтернаті «Джерело» впроваджено нові підходи до організації навчання дітей із синдромом Дауна.
Корекційно-розвивальні заняття із дітьми, які мають синдром Дауна, спрямовані на вирішення специфічних питань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме на розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами, формування в них навичок просторового, соціально-побутового орієнтування, формування компенсаційних способів діяльності, створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей із синдромом Дауна, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.
Зміст корекційно-розвивальних занять учнів із синдромом Дауна реалізується через такі навчальні предмети:

розвиток мовлення;
соціально-побутове орієнтування;
ритміка;
лікувальна фізкультура.

Оскільки діти із синдромом Дауна мають широкий спектр можливостей, їхні успіхи за стандартною шкільною програмою навчання можуть суттєво варіюватись. Педагоги можуть використовувати загальну програму навчання, проте адаптовану та/або модифіковану відповідно до потреб і можливостей дитини.

МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ДИТИНИ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА

Існує велика кількість методик, що дають змогу ефективно навчати та розвивати дітей із синдромом Дауна. Але цей процес важче і триваліше, ніж засвоєння аналогічних умінь і знань звичайною дитиною. Чим раніше починати заняття з дитиною, тим більше шансів досягти успіхів. Основним дидактичним принципом у навчанні таких дітей є залучення не одного, а різних органів чуття при сприйнятті інформації. Насамперед необхідно забезпечити унаочнення, а для покращення результату навчання використовувати дотик, слух і кінестетичні відчуття. Наприклад, певний матеріал показати, озвучити, дати можливість доторкнутись (якщо це можливо) тощо. Процес засвоєння нових знань повинен відбуватись маленькими кроками; одне завдання доцільно розбивати на кілька частин. Заняття треба зробити якомога цікавими і приємними для дитини. Усі, навіть найменші, досягнення та успіхи дитини відзначати похвалою та заохоченням.

Методика формування основних рухових навичок (ОРН)

Ця методика розроблена Петером Лаутеслагером, голландським фізіотерапевтом, праці якого присвячені проблемам рухового розвитку та спеціалізованої допомоги дітям із синдромом Дауна.

«Маленькі сходинки»

Це програмно-методичний супровід ранньої педагогічної допомоги дітям із синдромом Дауна, що спонукає їх до більш повної взаємодії з навколишнім світом. Розроблений в австралійському університеті Маккуері, він з успіхом застосовується в багатьох країнах.

Соціально-психологічна модель Портаж (Portage)

Методика, розроблена у США в 70-х роках минулого століття, з успіхом використовується в багатьох країнах світу. Метою Портаж є робота із сім’ями, котрі виховують дитину з особливими потребами. Сім’ю відвідує фахівець у питаннях домашніх відвідин.

Методика розвитку мовлення й навчання читання Ромени Августової

Це оригінальна методика розвитку мовлення дітей із синдромом Дауна.

Засоби альтернативної та підтримуючої комунікації (ААС)

Мовлення дітей із синдромом Дауна часто незрозуміле для оточуючих. Це зумовлено затримкою мовленнєвого розвитку, порушеннями звуковимови та просодики. Для того щоб дати дитині можливість порозумітися з оточуючими, необхідно використовувати засоби альтернативної та підтримуючої комунікації (ААС).

Іпотерапія

Корекційна верхова їзда – іпотерапія є дуже ефективною та багатофункціональною для вирішення завдань реабілітації дітей із синдромом Дауна.

Система «Нумікон»

Дитині із синдромом Дауна важко засвоїти знання з математики, навіть елементарні, необхідні в повсякденному житті. «Нумікон» – це набір навчальних матеріалів і спеціально розроблена методика для засвоєння основ математики.

Пропонуємо вашій увазі посилання на деякі ресурси Інтернету, пов’язані із синдромом Дауна. На багатьох ресурсах є форуми, в яких беруть участь як батьки дітей із синдромом Дауна, так і різні фахівці.

Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром»

Європейська асоціація «Даун-синдром» (EDSA) – європейська спілка підтримки людей із синдромом Дауна

Благодійний фонд «Даунсайд Ап»

Благодійний фонд «Інститут раннього втручання»

Консультація для батьків

«Стань особливим – підтримай особливих!» КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Оріхівської міської ради

21 березня – Міжнародний День людей із синдромом Дауна. Це люди з 3 копіями 21-ої хромосоми, тож і двадцять перший день третього місяця був обраний не випадково.
Діти з синдромом Дауна навчаються і при застосуванні відповідних методик можуть розвиватися в інтелектуальному плані. Народжені з синдромом Дауна діти, можуть навчитися не тільки самообслуговуванню, але і читати, рахувати й писати, доступні їм і спеціальні знання. Коефіцієнт інтелекту (IQ) людей з синдромом Дауна коливається від 20 до 75 (типовий розвиток: IQ більше 70). Діти з синдромом Дауна обдаровані не менш, ніж звичайні діти. Багато хто має художні таланти, музичні (в тому числі танцювальні та співочі) і артистичні здібності, схильні до поезії, успішні в спорті. Свої інтелектуальні порушення люди з синдромом Дауна компенсують своєю приголомшливою душевністю, відкритістю і наївністю.
Щоб підтримати людей з синдромом Дауна достатньо одягти різнокольорові непарні шкарпетки. Саме вони є традиційним символом цього дня. У таких шкарпетках ви відчуєте на собі здивовані погляди перехожих, бо саме так почуваються люди із синдромом Дауна в нашому суспільстві. Стань особливим – підтримай особливих!

Консультація для батьків

Всесвітній день азбуки Брайля

Подія 4 січня - Всесвітній день азбуки Брайля

З метою підвищення обізнаності про значення азбуки для реалізації прав людей з порушеннями зору, з 2019 року відзначається Всесвітній день азбуки Брайля. Він покликаний для того, щоб зробити навколишній світ більш дружнім, інклюзивним і зручним для людей, для яких такий спосіб дізнаватися нову інформацію та орієнтуватися в просторі життєво важливий.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі налічується близько 300 мільйонів людей із порушенням зору (в Україні близько 300 тисяч, із них 40 тисяч тотально незрячі). Аналіз даних 188 країн показує, що до 2050 року кількість людей із порушенням зору зросте до 550 мільйонів. На сьогодні 36 мільйонів людей повністю незрячі, а до 2050 року ця кількість може сягнути 115 мільйонів. До таких висновків дійшли автори дослідження, опублікованого в журналі Lancet, пише ВВС.

«Навіть невеликі проблеми зору можуть мати значний вплив на життя людей. Це обмеження їхньої незалежності», - сказав один з авторів дослідження професор Кембриджського університету Руперт Берн.

Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб - 10 існує чотири рівні зорової функції:

· нормальний зір

· помірне порушення зору

· тяжке порушення зору

· незрячість.

Основними причинами порушення зору у дітей є не скориговані аномалії рефракції (короткозорість, далекозорість або астигматизм) близько 43% яких легко діагностуються і коректуються. Більше ніж 1,5 мільйона дітей у світі мають незворотні порушення зору, залишаються незрячими на все життя. Сліпота може бути, як вроджена так і набута, внаслідок травм або перенесених захворювань (цукровий діабет, отруєння, тощо).

У відповідності до Закону України "Про освіту" (із змінами і доповненнями) кожна дитина має рівні можливості в реалізації права на освіту. Зокрема, діти з порушеннями зору та їх батьки мають вибір: отримати освітні послуги в інклюзивному або спеціальному класі закладу загальної середньої освіти; у спеціальному закладі загальної середньої освіти або за індивідуальною формою навчання. Інклюзивний клас має бути створений у будь-якому закладі освіти на підставі звернення батьків дітей з особливими освітніми потребами. Навчання у спеціальному закладі Запорізькоїобласті забезпечує Комунальний заклад “Запорізька спеціальна загальноосвітняшкола-інтернат “Орієнтир” Запорізької обласної ради. Якісний процес навчання дітей з порушеннями зору забезпечується за допомогою спеціальних пристроїв, одним з яких є шрифт Брайля. Доречі, батькам дітей з порушеннями зору необхідно бути обізнаними в питаннях користування азбукою Брайля.

Унікальна рельєфно-крапкова азбука названа на честь її винахідника – французького незрячого тифлопедагога Луї Брайля. Ця абетка призначена для читання кінчиками пальців, була розроблена винахідником у 30-х роках ХІХ століття. Відповідно до Конвенції про права людей з інвалідністю азбука Брайля є засобом спілкування людей з порушеннями зору і має найважливішу роль в їхній освіті, доступі до інформації та реалізації права на свободу вираження поглядів і переконань.

Азбука Брайля – тактильне поєднання буквених і цифрових символів за допомогою 6-х крапок, що дозволяють передати всі букви і цифри, і навіть музичні, математичні та наукові символи. Вона використовується людьми з порушеннями зору для навчання, читання книг та періодичних видань. Шрифт Брайля заклав підвалини для створення новітніх інформаційних пристроїв. Автомобільний бренд Ford розробив смарт-вікно Feel The View, який робить панорамний знімок та проектує його на скло автомобіля. Пейзаж можна відчути на дотик: різні кольори мають вібрацію різної інтенсивності.

Вроджена або набута втрата зору це не вирок. В світовій історії існує чимало прикладів людей з порушеннями зору, які створювали шедеври, займались спортом, політикою та жили повноцінним життям. Серед них:

Галілео Галілей відомий італійський фізик, механік, філософ, математик і астроном.
Клод Моне засновник імпресіонізму в мистецтві.
Андреа Бочеллі – відомий італійський співак, яким захоплювався сам Паваротті.
Девід Бланкетт – британський політик. Незрячий від народження, з бідної родини та одного з найбідніших районів Шеффілда, він став міністром освіти, міністром зайнятості, внутрішніх справ та праці і пенсій в уряді Тоні Блера після перемоги лейбористів на виборах 1997 року.
Марла Раньян – олімпійська спортсменка, трикратна чемпіонка і рекордсменка США з бігу на п'яти кілометрову дистанцію.

Отже, завдяки визначеним стратегіям; спільним зусиллям команди супроводу фахівців і батьків; адаптації просторово-фізичного середовища та використанню корекційного обладнання можливо навчити дитину, розвинути в неї інтелектуальні та творчі здібності, сформувати необхідні навички для самостійного життя та адаптації у соціумі.

У грудні 2019 року у Києві неподалік станції метро “Дарниця” встановили єдину в Україні Статую незрячій людині. Виконаний з металу атр-об’єкт являє собою людину із заплющеними очима та палицею у руці, яка ніби йде тактильною доріжкою. Це – узагальнений образ незрячої людини без статі, віку, яка дивиться на цей світ серцем. Шрифтом Брайля на грудях статуї саме так і написано: “Дивлюся серцем”. Всесвітній день азбуки Брайля є нагадуванням про те, що серед нас живуть люди, які потребують особливої турботи, уваги та підтримки.

Консультація для батьків

Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизма

2 квітня (з 2008 року) відзначається Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизма (World Autism Awareness Day), встановлений резолюцією Генеральної асамблеї ООН № A / RES / 62/139 від 18 грудня 2007 року. Його мета – привернення світової уваги до дітей та дорослих, які страждають на аутизм. Символами цього дня стали блакитний колір і пазли. На знак підтримки осіб з розладами аутистичного спектру (РАС) люди одягають блакитне, а пазл символізує те, що РАС заважає знайти своє місце в загальній картині світу.

На сьогодні наша Держава надає можливість дітям з особливими освітніми потребами, зокрема з розладами аутистичного спектру та їх батькам зробити вибір: отримати освітні послуги в інклюзивному класі закладу загальної середньої освіти; спеціальному класі у закладі загальної середньої або спеціальної освіти; за індивідуальною формою навчання.

Інклюзивна освіта передбачає перебування дитини з особливими освітніми потребами у звичайному класі закладу загальної середньої освіти, в якому для неї створюються умови ефективного навчання. Команда психолого-педагогічного супроводу, включно з батьками дитини, складає індивідуальну програму розвитку (ІПР), що забезпечує індивідуалізацію навчання. ІПР визначає конкретні навчальні стратегії і підходи до навчання, містить психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги (допомога спеціальних педагогів), адаптацію освітнього середовища та модифікацію освітніх програм за необхідністю. Інклюзивний клас має одного асистента вчителя незалежно від кількості дітей з особливими освітніми потребами. Якщо дитина з розладами аутистичного спектра має складні порушення психофізичного розвитку та потребує постійного індивідуального супроводу, тобто супроводу асистента дитини, його функції здійснює один з батьків/законних представників дитини або особа уповноважена ними. На даному етапі Держава не забезпечує цю потребу, але у трьох областях України вже йде експеримент із залученням соціальних працівників у ролі асистента дитини, необхідність якого визначають фахівці інклюзивно-ресурсного центру.

Навчання у спеціальних класах Запорізької області забезпечують школи-інтернати, а саме, Комунальні заклади «Мелітопольська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Гармонія» та «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Оберіг» Запорізької обласної ради. Але ці заклади надають освітні послуги дітям з розладами аутистичного спектру з когнітивними порушеннями. Крім того, заклади загальної середньої освіти за бажанням батьків, але при наявності певної кількості дітей з однаковими особливостями психофізичного розвитку, можуть відкрити спеціальний клас, в тому числі для дітей з розладами аутистичного спектру.

Індивідуальна форма навчання (педагогічний патронаж) може бути організована для осіб, які за станом здоров'я не мають можливості здобувати освіту за денною формою відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я або медичного висновку про стан здоров'я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України). Умови отримання даної форми навчання чітко прописані у Наказі МОН України від 10.07.2019 р. № 955 «Про внесення змін до наказу МОН України від 12 січня 2006 року № 8» (Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти).

Наголошуємо на тому, що вибір закладу освіти, безперечно, має бути зроблений на користь дитини.

Для навчання, яке потребує спеціально створених умов, крім стандартних документів для зарахування в заклад освіти, необхідно мати Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, який надає інклюзивно-ресурсний центр після її вивчення. У місті Запоріжжя та Запорізькій області існує мережа інклюзивно-ресурсних центрів, одне із завдань яких здійснювати комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини віком від 2 до 18 років. Комплексна оцінка проводиться фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів індивідуально за такими напрямами:

- оцінка фізичного розвитку дитини;

- оцінка мовленнєвого розвитку дитини;

- оцінка когнітивної сфери дитини;

- оцінка емоційно-вольової сфери дитини;

- оцінка освітньої діяльності дитини.

Слід зазначити, що фахівці ІРЦ використовують цілісну комплексну систему оцінювання, зокрема сучасні психодіагностичні методики WISC-IV, Leiter-3, Conners-3, PEP-3 та CASD (скринінгова шкала розладів аутистичного спектру). CASD виявляє дітей з аутизмом з достовірністю 99,5 %. Опубліковані роботи показують, що CASD співвідноситься із загальновизнаними методами діагностики аутизму на 93–98 %, а також на 90 % збігається з діагнозом лікарів і думкою батьків.

За результатами вивчення розвитку дитини фахівці інклюзивно-ресурсного центру визначають напрями та обсяг психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (для дитини з інвалідністю - з урахуванням індивідуальної програми реабілітації), та забезпечують їх надання якщо дитина, зокрема з розладами аутистичного спектру, не отримує відповідної допомоги у соціальних, навчально-реабілітаційних центрах, закладах освіти або охорони здоров’я. Крім того, вони надають рекомендації щодо використання певної освітньої програми; складання, виконання, коригування індивідуальної програми розвитку в частині надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг; змісту, форм та методів навчання відповідно до потенційних можливостей дитини; створення належних умов для навчання (доступність приміщень, особливості облаштування робочого місця, використання технічних засобів тощо).

Слово «аутизм» походить від грецького autos – «сам», а аутизм означає «занурення у себе». Аутизм – ментальний розлад, для якого є характерною «тріада порушень», а саме: порушення здатності до комунікації, формування соціальних зв’язків, стереотипна поведінка.

Виявлення розладу аутистичного спектру у ранньому віці дозволяє вчасно почати терапію, а отже, досягти значного покращення якості життя, забезпечити більш високий рівень соціального функціонування людини з РАС. Відсутність раннього втручання виключає можливість для такої дитини інтегруватися в суспільство. Такі втручання не є сферою виняткової компетенції Міністерства охорони здоров’я, дітям з РАС необхідне надання своєчасної комплексної всебічної допомоги, яку може здійснити тільки мультидисциплінарна команда. Тому важливо не чекати, не сподіватися на підтримку під час шкільного навчання а діяти насамперед в інтересах своєї дитини з того моменту, коли ви побачили у неї щось непритаманне її одноліткам.

Ранні ознаки аутизму, від 2-х років (URIL: https://www.radiosvoboda.org/a/29140559.html)

Якщо у дитини спостерігається подібна поведінка, звертайтесь до фахівців, тому що при своєчасній діагностиці та корекційному втручанні, дитина може бути адаптована до життя у дорослому віці.
Тетяна Волошина, завідувач ОРЦПІО

08.11.2019 р. відбувся захід «Інклюзивна освіта. Консультування батьків дітей з особливими освітніми потребами. Формат: питання-відповіді», присвячений Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку, який підготували фахівці ОРЦПІО Тетяна Волошина та Іван Копитін.

Успішна співпраці педагогів з батьками в інклюзивному класі/групі залежить від багатьох чинників, зокрема. від обізнаності батьків з питань освіти дітей з особливими освітніми потребами. Сьогодні вони отримали відповіді на питання пов'язані з перебуванням дітей в закладах с інклюзивним навчанням, а саме:

Права та обов’язки асистента дитини?

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг», асистенти дитини офіційно мають можливість безперешкодного доступу до освітнього процесу у школах та дитячих садках. У документі зазначено: «За рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру та письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, заклад освіти забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з особливими освітніми потребами. Асистент дитини з особливими освітніми потребами проходить медичний огляд відповідно до вимог законодавства». Крім того, асистент дитини може бути залученим до команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП, але він не є її постійним учасником. (Наказ МОН від 08.06.2018 №609 Про затвердження "Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти"). Необхідність в постійному індивідуальному супроводі дитини асистентом дитини в інклюзивній групі/класі прописується у висновку ІРЦ, таким чином соціальні потреби дітей із складними порушеннями розвитку під час їх перебування в ЗЗСО та ЗДО задовольняються не асистентами вчителя/виховаиеля, а соціальними працівниками, батьками або особами, уповноваженими ними.” (Постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 588 Про внесення змін до “Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах”). Однак, механізм залучення соціальних працівників до супроводу дітей з особливостями психофізичного розвитку ще не відпрацьований.

Дитина потребує асистента, але батьки не можуть з різних причин з ним бути, на оплату послуг іншій особі не мають коштів, волонтерів не знайшли. Чи має право дошкільний заклад відмовити у зарахуванні дитини до садочка (старша дошкільна група з інклюзивною формою навчання, її відвідують ще 2 дітей з ООП)?

Відповідно до ст. 28. Закону України «Про дошкільну освіту» дошкільний заклад не має права відмовити у зарахуванні дитини з ООП до закладу. Крім того, діти з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями, мають право на першочергове зарахування до закладів дошкільної освіти. В той же час, якщо дитина потребує постійного індивідуального супроводу, функції асистента дитини. зазвичай, виконують батьки (особа, яка їх замінює), або особа визначена батьками в їхній письмовій заяві. У Статті 55 “Права та обов'язки батьків здобувачів освіти” Закону України Про освіту, п.3. йдеться, що батьки здобувачів освіти зобов'язані, зокрема, дбати про фізичне і психічне здоров'я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя тощо. Тобто забезпечити дитину асистентом дитини повинні батьки. Асистент працює на громадських засадах або за рахунок коштів громадських організацій та інших джерел, не заборонених законодавством. До вирішення питання наявності асистента дитини спробуйте залучити місцеву владу, волонтерів, постарайтесь налагодити стосунки та організувати продуктивну взаємодії з батьками дитини.

Чи може дитина з інтелектуальними порушеннями здобувати освіту за індивідуальною формою? Яким документом визначено перелік захворювань у дітей, що передбачає навчання за індивідуальною формою?

Діти з порушеннями інтелектуального розвитку можуть здобувати освіту в інклюзивних або спеціальних класах закладів загальної середньої освіти, спеціальних школи, навчально-реабілітаційних центрах. Порядок організації навчання за індивідуальною формою визначається Положенням “Про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти”, в яке внесено зміни Наказом МОН України від 10.07.2019 № 955 “Про внесення змін до Наказу МОН України від 12.01.2016 № 8”. В ньому йдеться, що заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть організовувати здобуття освіти за екстернатною формою (екстернат), сімейною (домашньою) формою та педагогічним патронажем. Педагогічний патронаж може бути організовано для осіб, які за станом здоров'я не можуть здобувати освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я або медичного висновку про стан здоров'я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України).

Тобто якщо батьки дитини з порушеннями інтелектуального розвитку або особи, які їх замінюють нададуть довідку, яка засвідчує, що за станом здоров'я дитина не може здобувати освіту за денною формою навчання, заклад освіти буде мати підставу щодо оформлення індивідуальної форми навчання, а саме педагогічного патронажу.

Інклюзивно-ресурсні центри не можуть рекомендувати форму навчання, лише програму за якою навчатиметься дитина.

Якщо в садочку немає вільних місць в групі, чи має право заклад зарахувати дитину на інклюзивну форму навчання?

У частині другій статті 28 Закону України “Про дошкільну освіту” прописано: "діти з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями, мають право на першочергове зарахування до закладів дошкільної освіти", тобто мають перевагу у черзі на місце в ЗДО. Порядок відкриття інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти визначається Постановою КМУ від 10.04.2019 № 530 Про затвердження “Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти”. Згідно п. 2 Постанови, інклюзивна група утворюється засновником (засновниками) в обов’язковому порядку у разі звернення батьків або інших законних представників дитини з особливими освітніми потребами.

Дитина з інтелектуальними порушеннями навчається в першому класі протягом трьох років, та не засвоює програму, які дії батьків в такій ситуації?

Батькам необхідно ініціювати засідання команди психолого-педагогічного супроводу дитини (учасниками якої вони повинні бути) із залученням фахівців інклюзивно-ресурсного центру для моніторингу успішності навчання дитини, з'ясування причин відсутності засвоєння освітньої програми та побудови індивідуальної освітньої траєкторії для подальшого розвитку дитини. Або повторно пройти комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини в ІРЦ з подальшим коригуванням індивідуальної програми розвитку.

Скільки дітей з ООП необхідно для створення інклюзивного класу в закладах освіти?

Відповідно до п. 8. Постанови КМУ від 15.08.2011 № 872 Про затвердження “Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах”, для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу у класі з інклюзивним навчанням кількість учнів з особливими освітніми потребами становить:

одна - три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо;
не більш як двоє дітей із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках.

Тобто для створення інклюзивного класу достатньо однієї дитини з особливими освітніми потребами.

Запорізький обласний ресурсний центр підтримки інклюзивної освіти

Корисні посилання

Консультація для батьків

• Повторіть кілька разів.

2. Лимони.

• Після останнього натискання та кидка струсіть руки, щоби розслабитися

3. Лінивий кіт.

4. М’яч для зняття стресу.

Рекомендації для батьків від Барбари Прайтлер

"Як психотравма пов'язана з порушенням пам'яті та уваги

— кілька ідей, як можна допомогти школярам"

викрійки героїв

40 хвилин вільного часу батькам

Всесвітній день поширення інформації про хворобу Дюшена

Міодистрофія Дюшена: діагностичні критерії

Вебінар для батьків

Інструкції для батьків «Як отримати психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з ООП, якщо перебуваєте за кордоном»

Інструкції від МОН «Як отримати висновок ІРЦ для дитини з ООП на тимчасово окупованих територіях»

Матеріали для батьків щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку

«Стань особливим – підтримай особливих!» КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Оріхівської міської ради

Немає коментарів:

Дописати коментар

Корисні посилання

Консультація для батьків

• Повторіть кілька разів.

2. Лимони.

• Після останнього натискання та кидка струсіть руки, щоби розслабитися 3. Лінивий кіт.

4. М’яч для зняття стресу.

Рекомендації для батьків від Барбари Прайтлер

"Як психотравма пов'язана з порушенням пам'яті та уваги

— кілька ідей, як можна допомогти школярам"

викрійки героїв

40 хвилин вільного часу батькам

Всесвітній день поширення інформації про хворобу Дюшена

Міодистрофія Дюшена: діагностичні критерії

Вебінар для батьків

Інструкції для батьків «Як отримати психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини з ООП, якщо перебуваєте за кордоном»

Інструкції від МОН «Як отримати висновок ІРЦ для дитини з ООП на тимчасово окупованих територіях»

Матеріали для батьків щодо психолого-педагогічного супроводу дітей дошкільного віку

«Стань особливим – підтримай особливих!» КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Оріхівської міської ради

Немає коментарів:

Дописати коментар

• Після останнього натискання та кидка струсіть руки, щоби розслабитися

3. Лінивий кіт.