Консультація для батьків

Постанова КМУ від 12.07.2017 "Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр"
Чим ІРЦ відрізняється від ПМПК (загальний огляд).
Експертна зустріч представників Міністерства освіти
Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами
Перелік навчальної літератури рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання в закладах загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами у 2019/2020 навчальному році

Міжнародний тиждень глухих людей (IWDР) - ініціатива Всесвітньої федерації глухих (WFD), яка вперше була започаткована в 1958 році в Римі, Італія. Світова спільнота глухих відзначає його щороку протягом останнього повного тижня вересня, щоб згадати той день, коли відбувся перший Всесвітній конгрес ВФГ та привернути увагу спільноти на проблеми осіб з порушенням слуху. 

Серед осіб, які пройшли комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку в інклюзивно-ресурсних центрах Запорізької області у 2020 році - 1,3 % мають порушення слухової функції. Оскільки є певні особливості у вивченні дітей з даною проблемою, пропонуємо вашій увазі, поради вчителя-дефектолога, сурдопедагога Комунальної установи “Інклюзивно-ресурсний центр” Мелітопольської міської ради Олександра Трикіна “Комплексна оцінка психофізичного розвитку дитини з особливими освітніми потребами”

Відеоролик

Детальніше

Міжнародний тиждень глухих людей відзначається організаціями глухих у всьому світі шляхом проведення різних заходів. Ці заходи передбачають участь усіх членів спільнот глухих, до яких належать сім'ї глухих людей, професійні та акредитовані перекладачі жестової мови, а також представники різних зацікавлених сторін, таких як національні уряди, національні та міжнародні правозахисні організації, організації осіб з інвалідністю.



1 червня - День захисту дітей


1 червня – Міжнародний день захисту дітей | Департамент охорони здоров'я 


1-го червня в Україні та багатьох країнах світу традиційно відзначається Міжнародний день захисту дітей. 



Особлива дитина у звичайній школі. Франківцям розкажуть про інклюзивну  освіту | Galka.if.ua


Рішення про його проведення було ухвалено Міжнародною демократичною федерацією жінок на спеціальній сесії в листопаді 1949 року у Парижі. Вперше день захисту дітей було відзначено в 1950 році в 51 країні світу

20 листопада 1959 року Організація Об’єднаних Націй прийняла Декларацію прав дитини, в якій було проголошено рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. 

Однак ця декларація мала лише декларативний і рекомендаційний характер, а для захисту та забезпечення прав дитини необхідні були конкретні закони і міжнародні договори. Тому 20 листопада 1989 Генерельна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини, яка стала світовою конституцією для дітей. Організація оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності. 

Відповідно Конвенції ООН про права дитини кожна держава зобов’язана поважати та заохочувати право дитини на всебічну участь у культурному і творчому житті, забезпечувати їй повноцінне дозвілля й відпочинок та сприяти наданню для цього відповідних можливостей.

Україна ратифікувала цю Конвенцію 27 вересня 1991 року. В Україні День захисту дітей встановлено відповідно до Указу Президента України від 30 травня 1998 року № 568/98 і відзначається щорічно, також 1 червня.

Для багатьох дітей шкільного віку це свято асоціюється з початком літа, приємного відпочинку під час літніх канікул, подорожей, розваг, пригод, нових вражень.

Це веселе свято не лише для самих дітей, а й нагадування суспільству про необхідність захищати права малечі, дотримання їх прав на життя, свободу думки і релігії, на освіту, відпочинок та дозвілля, на захист від фізичного та психологічного насильства, на захист від експлуатації дитячої праці.

Особливої уваги та піклування, як з боку родини, так і з боку держави потребують діти, які мають порушення психофізичного розвитку та діти із соціально вразливих груп. Для забезпечення права на освіту для дітей із особливими освітніми потребами в Україні запроваджено інклюзію.

Інклюзія в освіті як процес, у звіті, поданому відповідно до резолюції 37/20 Ради з прав людини ООН 2019 року, є системою розширення можливостей особистості через: участь в освіті; забезпечення рівного доступу дітей з інвалідністю до загальноосвітніх шкіл; індивідуальні навчальні плани; забезпечення розумного пристосування; доступність освітніх середовищ і матеріалів; надання адаптованих навчальних матеріалів, допоміжних пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та підтримки (Empowering children with disabilities for the enjoyment of their human rights, including through inclusive education // Present report, submitted pursuant to Human Rights Council resolution 37/20, the United Nations High Commissioner for Human Rights. – 2019). Зокрема, в п.4.a Маскатської угоди вказано, що стратегія інклюзивного навчання – це створення та вдосконалення роботи закладів освіти, що враховують інтереси дітей з особливими освітніми потребами і забезпечують безпечний, вільний від насильства і соціальних бар'єрів та ефективний простір навчання для всіх.

Основні принципи інклюзивної освіти:

  • На цінність людини не впливають її досягнення, здібності та вміння. 

  • Кожна людина вміє відчувати та міркувати. 

  • Кожна людина має право спілкуватися та бути почутою іншими. 

  • Система повинна підлаштовуватися під потреби дитини, а не навпаки. 

  • Тільки на реальній взаємодії здійснюється справжня освіта. 

  • Людина, та особливо дитина, потребує дружби та підтримки від ровесників.

  • Задоволення освітніх потреб кожної дитини. 

  • Виявлення здібності навчатися у кожної дитини та відповідне забезпечення суспільством необхідних для цього умов. 

  • Притягнення батьків до навчального процесу дітей як перших їхніх учителів та рівноправних партнерів. Батьки повинні дбати про фізичний та психологічний стан дитини, а також про створення умов для її розвитку. 

  • Комплексний підхід до навчання та виховання дітей, що забезпечує отримання уваги від батьків, послуг від вузьких фахівців та педагогів, які надають свої знання та підтримку, забезпечують матеріалами для навчання (книги, фото- та відео-матеріали, посібники тощо).

  • Рівень складності шкільних завдань повинен відповідати здібностям та вмінням дитини.

  • Доступ до навчання у загальноосвітніх закладах на рівних правах та отримання якісної освіти. 

  • Вирішення проблем та подолання виникаючих бар’єрів у процесі навчання.

Помічниками і дієвими партнерами з надання допомоги родинам, що виховують дітей із особливими освітніми потребами є система раннього втручання та інклюзивно-ресурсні центри. 

Раннє втручання – це міждисциплінарна сімейноцентрована система допомоги дітям раннього віку (від народження до 3-х років) із порушеннями розвитку та дітям груп біологічного й соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини (Постанова

Кабінету Міністрів України №175 від 06.03.2019 р. «Деякі питання Національної ради з питань раннього втручання» https://bit.ly/3fLTfyD зі змінами № 1217 від 09.12.2020).

Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) - це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.


В Міжнародний день захисту дітей ми вітаємо всіх, хто присвячує своє життя дітям, створює умови для їх розвитку і сприяє розквіту країни на благо дітей!


Правове поле інклюзії.

1. Закон України «Про освіту»Зокрема, статті 19 («Освіта осіб з особливими потребами»), та 20 («Інклюзивне навчання»). 

2. Лист МОН від 31.08.2020 №1/9-495 «Щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти у 2020/2021 навчальному році» https://bit.ly/3ySufys

3. Кабінет Міністрів України Постанова «Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 9 серпня 2017 р. №588 https://bit.ly/3i48K83

4. Кабінет Міністрів України Розпорядження від 9 серпня 2017 року «Про Національну стратегію реформування» системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки та план заходів з реалізації її І етапу».

5. Постанова Кабінету Міністрів від 12 липня 2017 «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр».


Матеріал підготувала методист ОРЦПІО Ольга Лоцман



23 квітня Всеукраїнський день психолога

ВІТАЄМО ШАНОВНІ КОЛЕГИ!


День психолога – молоде свято та й самій професії всього-то сто років з невеликим. До фахівців практичних психологів по різному ставляться. Більшість моїх співрозмовників взагалі не знають, хто такий психолог і в чому полягає його професійна діяльність.

По-перше, нам необхідно визначити відмінності між професіями психолог,  психотерапевт, психіатр.

Загальний корінь («психо» – душа). Зазначені спеціалісти є фахівцями у сфері психічного здоров’я. Але компетенції кожного з них чітко позначені, через що не всі вони є взаємозамінними фахівцями.

Освіта:

Психолог має вищу психологічну освіту, яка може бути загальною або спеціальною. Наприклад: вікова психологія, педагогічна, соціальна, кримінальна,  тощо.

Звернутися до психолога можна, якщо:

ü  проблеми у відносинах з дітьми;

ü  труднощі в спілкуванні з людьми;

ü  кризи в сім’ї;

ü  незадоволеність собою, своїм життям і вчинками;

ü  потреба у самовизначенні.

Психотерапевт – може мати як медичну, так і тільки психологічну освіту. Обов’язково пройшов навчання за напрямом психотерапія в одному або декількох методах. Наприклад: гештальт терапевт, психоаналітик, клієнт-центрований терапевт, арт терапевт, когнітивно-поведінковий терапевт тощо. Тож, слово «терапевт» означає тут лікування суто психологічними способами, тому не слід плутати з медичним терапевтом.

Звертаються до психотерапевта в наступних випадках:

ü  коливання настрою, депресія, постійна втома, підвищена дратівливість;

ü  проблеми в сім’ї, на роботі, у спілкуванні;

ü  часті або тривалі хвороби, хронічні захворювання;

ü  безсоння, втрата апетиту, раптові напади страху, агресії;

ü  нав’язливі думки і стани.

Лікар-психолог, психіатр, лікар-психотерапевт – мають обов’язково вищу медичну освіту, ґрунтовні знання в галузі загальної медицини, психопатології та психіатрії. Основний напрям – психологічне консультування людей з фізичними хворобами та/або психічними порушеннями. Окремо підкреслюю, що коло діяльності психіатра досить широке і він працює не тільки з людьми або дітьми, які мають психічні захворювання.

До психіатра слід йти в тих випадках, коли:

ü  у людини є неврологічний або психіатричний діагноз;

ü  є розлади уваги, пам’яті, мислення, сприйняття;

ü  тривалі і (або) різкі зміни поведінки;

ü  тривале порушення сну;

ü  важкі депресії (1), неврози (2);

ü  людина схильна до спалахів гніву та агресії, одержима нав’язливими ідеями, станами,  її переслідують постійні думки про суїцид;

ü  людина залежна від алкоголю або наркотичних засобів.

(1) Депресія – це захворювання, при якому людина тривалий час (не менше двох тижнів) почувається пригнічено, втрачає інтерес до занять, які раніше приносили задоволення, а також не може робити повсякденні справи. Депресія у жінок розвивається значно частіше, ніж у чоловіків.

(2) Неврози — це патологічні форми реакцій центральної нервової системи на ситуації, які травмують психіку, тому їх ще називають психогенними патологічними реакціями.

Як батькам визначитися до кого звертатися за допомогою, якщо вони підозрюють якісь негаразди з психікою їхньої дитини? До психолога чи психіатра?

Відповідь:  Психолог займається врегулюванням відносин дитини з батьками, вчителями, однолітками, він надає дітям особливу форму допомоги – психологічну. Якщо батьки підозрюють наявність проблем із психічним здоров’ям дитини спершу краще звернутися до психолога. Психолог виявляє спектр проблем і якщо вони виходять за межі його компетенції, спрямовує батьків з дитиною на консультацію до лікаря психіатра. В цьому випадку лікарем, з яким доцільно проконсультуватися, має бути дитячий психіатр, як альтернатива - дитячий невролог.

Від народження до 2-х років батьки з дитиною можуть звернутися по допомогу до Центру раннього втручання, де їм буде надано професійну консультацію наскільки розвиток дитини відповідає її віку. Також буде ураховано особливості перебігу вагітності, пологів, перенесені захворювання після народження тощо.

Від 2-х до 18-ти років – до «Інклюзивно-ресурсного центру» (3).

(3) Інклюзивно-ресурсний центр створений  з метою забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами віком  від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти,  які забезпечують здобуття загальної середньої освіти, шляхом проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг та  забезпечення їх системного кваліфікованого супроводу.

Практичний психолог «Інклюзивно-ресурсного центру» здійснює свою професійну діяльність, дотримуючись наступних принципів роботи:

- дотримання інтересів дитини;

- поваги та сприйняття індивідуальних особливостей дітей;

- недопущення дискримінації та порушення прав дитини:

- конфіденційності;

- доступності освітніх послуг з раннього віку;

- міжвідомчої співпраці.

Практичний психолог  на першій зустрічі визначаються з потребою та запитом на роботу з дитиною. Визначає особливості фізичного та психологічного розвитку відповідно до вікового розвитку.

Після проведення комплексної оцінки визначаються особливі освітні потреби, розроблюються рекомендації щодо організації інклюзивного навчання та рекомендації щодо подальшої корекційно-розвиткової робота. Результатами ознайомлюються батьки (чи законні представники) дитини.

Надалі проводиться і сама корекційно-розвиткова робота. Корекційно-розвиткова робота проводиться з метою надання психолого-педагогічної допомоги дитині та з використанням програм, які затверджені Міністерством науки і освіти України.

За зверненням надається методична допомога педагогічним працівникам, які працюють з дітьми с особливими освітніми потребами.

Також надається консультативна допомога батькам щодо організації виховного та навчального процесу вдома.

Шановні колеги, користуючись нагодою, вітаємо Вас із професійним святом! Бути тим, хто бачить людські душі непросто, а ще складніше зцілювати, особливо, коли це маленька дитина, а поруч психологічно виснажена родина. Бажаємо Вам міцного здоров’я, наснаги, терпіння, професійних здобутків і професійних досягнень. Нехай ваша енергія ніколи не вичерпується, а внутрішній світ завжди буде гармонійний. Процвітання, любові та удачі у всіх сферах життя!

 

Матеріал підготувала методист ОРЦПІО Ольга Лоцман


2 квітня – Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму

Консультація


Розлади аутистичного спектра (далі – РАС) – це розлад загального розвитку, що має неврологічну природу і характеризується такими проявами:
• стійкий дефіцит комунікації та взаємодії;
• обмежені, що повторюються, прояви поведінки, дії та інтереси;
• гіпер-/гіпочутливість до сенсорної інформації.


Гостроту ознак РАС можна визначити вже у віці до трьох років. Цей стан має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак своєчасна реабілітація дитини з ранніх років його життя дозволяє у багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю.



 

СИЛЬНІ СТОРОНИ ОСІБ З АУТИЗМОМ:

• схильність до впорядкованості, завершеності, структурованості;

• кмітливість, переважання невербального інтелекту;

• високорозвинена механічна пам’ять;

• здатність до запам’ятовування знакових систем (насамперед мови програмування);

• здатність бездоганно та без відволікань виконувати ті дії, яких навчені;

• високорозвинена здатність орієнтуватись у просторі й часі;

• тонке відчуття емоційного стану іншої людини, розуміння того, з ким і як можна поводитись;

• абсолютний музичний слух.

ПІДГОТОВКА ДИТИНИ З РАС ДО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Базовий дефіцит дітей з аутизмом – соціально-комунікативна сфера.

Відтак соціальні навички стають ключовими навчальними цілями для
дітей з аутизмом.

Це означає, що яким би не був зміст занять, завжди повинен реалізуватися соціальний компонент, щоб дитина усвідомлювала, хто біля неї і що вони РАЗОМ роблять.

У дітей з аутизмом конче необхідно формувати позитивний досвід взаємодії з однолітками. Це найкраще відпрацьовувати в парі з іншою дитиною: ведучий проводить заняття за розробленою структурою, помічник учить дитину слухати дорослого (ведучого), бачити, чути, відчувати, враховувати присутність іншої людини, розпізнавати її емоційний стан, орієнтуватись на її прояви, дотримуватись черговості при виконанні вправ тощо.

Для успішного набуття соціального досвіду дитині з РАС необхідно опанувати такі фундаментальні вміння:

                     здатність підтримувати контакт з іншою особою (бути толерантною до її присутності, дивитись їй в очі);

                     уміння виконувати соціальні ролі (вихованця/учня), дотримуватися простих правил поведінки у групі однолітків;

                     уміння наслідувати, імітувати дії дорослого (рухи різної складності, поведінку, мовлення);

                     здатність до відгуку (діалогу) як реакція на ініціативу іншої людини;

                     здатність проявляти власну ініціативу (попросити, звернутись по допомогу, вибачитися) соціально прийнятним чином;

                     мати сформовані навички самообслуговування;

                     здатність до відгуку (діалогу) як реакція на ініціативу іншої
людини;

                     здатність проявляти власну ініціативу (попросити,
звернутись по допомогу, вибачитися) соціально прийнятним чином;

                     мати сформовані навички самообслуговування.

                     Адаптивні можливості дитини необхідно підвищити через
послідовий і цілеспрямований сенсомоторний розвиток.

Йдеться передусім про:

      набуття дитиною повноцінного чуттєвого досвіду (сенсорної інтеграції);

      нормалізацію тонічної регуляції, вивільнення напруги;

      розвиток сили, витривалості, розкутості, пластичності, спритності, влучності тощо.

Підвищення адаптивних можливостей дитини з аутизмом

(базового почуття довіри до людей, тонічної регуляції, чуттєвого досвіду) разом з відпрацюванням у парі з іншою дитиною необхідних соціальних умінь уможливлюють її успішне інтегрування в освітній простір.

СТВОРЕННЯ НАЛЕЖНИХ УМОВ ДЛЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДІТЕЙ З АУТИЗМОМ У ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Зважаючи на таку сильну рису дітей з аутизмом, як схильність до впорядкованості, головним принципом їх навчання є структурованість.

Предметно-просторові ресурси конкретизуються в таких підходах,
як: структурування простору та врахування важливих предметів для організації відповідного середовища.

Створення сприятливих умов для дитини з аутизмом передбачає визначення певних зон для діяльності та їх меж за допомогою певних візуальних опор, як-то: меблі, наклейки, позначки, кольорові стрічки, килими, кольорові фігури, скатертини, серветки тощо. Це дає змогу перетворити навколишнє середовище на безпечне, чітке і прогнозоване, що сприяє зосередженню уваги та глибшому розумінню завдання.

Високоорганізований простір перетворює середовище на чітке, упорядковане та передбачуване.

Запровадження візуальної підтримки дає дітям з аутизмом змогу отримати сталі й незмінні орієнтири, що поступово скеровують їх прояви. Доречно застосовувати саме графічні стимули, які набувають для таких дітей статус правил (законів).

Правила оформлюють у вигляді графіків, розкладів, алгоритмів дій, схем, позначок тощо. ізні види впорядкованих візуальних стимулів дають змогу дитині з аутизмом орієнтуватись у подіях тижня, дня, перерви (дозвілля), занять (уроку), окремого завдання.

Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де в певній послідовності розміщено малюнки, фотографії, піктограми, надписи.

Візуалізований розклад допомагає: організувати свій час; розуміти вимоги вчителя, готуватись до можливих змін; виокремлювати важливу інформацію, формувати здатність до самостійної цілеспрямованої роботи, набувати навички саморегуляції.

Соціальний розвиток, засвоєння правил поведінки так само повинні відбуватися за допомогою візуалізованих правил, які для дитини з аутизмом набувають значення сталого, незмінного, надійного «закону» і стають справжньою опорою та орієнтиром. Привчання до певних правил допомагає засвоїти соціально прийнятні моделі поведінки.

Матеріал підготувала методист ОРЦПІО Ольга Лоцман.





Консультація для батьків

21 березня – Міжнародний день людини з синдромом Дауна

21 березня - Всесвітній День людей із синдромом Дауна. | Давидівська громада

Генеральна Асамблея ООН у 2011 році прийняла рішення щороку 21 березня відзначати Всесвітній день людей із синдромом Дауна. Двадцять перший день третього місяця року був обраний свідомо, це пов’язано з тим, що захворювання являє собою трисомію за 21-ою хромосомою. Такі люди мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46.

Синдром Дауна – це генетичне порушення, воно не є хворобою і не лікується. Слово синдром означає певний набір ознак чи особливостей, симптомів.

Історичні довідка. Уперше ознаки людей із зазначеним синдромом описав англійський лікар Джон Ліенгтон Даун (Down) у 1866 р. Його ім’я покладено в основу назви – синдром Дауна. Однак лише у 1959 р. французький учений Жером Лежен (Lejeune) з’ясував причину синдрому, яка й обумовлює його особливості. 

Синдром Дауна виникає внаслідок наявності додаткової хромосоми у 21-й парі – цілковита (трисомія 21) або часткова (внаслідок транслокації).

Кожна клітина людського тіла зазвичай містить 46 хромосом. Хромосоми несуть у собі ознаки, які успадковує людина від батьків, і розташовані парами – половина від матері, половина від батька. У людей із синдромом Дауна у клітинах організму виявляється 47 хромосом. 

Хто потрапляє у групу ризику народження дитини із синдромом Дауна?

Насамперед це батьки, які вже мали дитину із синдромом Дауна. Також до цієї групи належать матері віком після 35-ти років і малолітні породіллі віком до 17 років. Загроза мати дитину із синдромом Дауна з віком зростає. Так, якщо вік матері становить 25 років, то частота народження дітей із синдромом Дауна становить 1:1250, у віці 30-ти років цей показник уже 1:1000, після 35-ти 1:400, а після 40 років 1:100. Проте понад 80 % дітей із синдромом Дауна народжують жінки молодше 35-ти років. Тривалі дослідження цієї проблеми виявили, що в окремих жінок, котрі мали дітей із синдромом Дауна, спостерігались порушення метаболізму вітамінів В-групи, особливо фолієвої кислоти. Отже, у разі підтвердження цієї інформації, профілактичний прийом фолієвої кислоти усіма жінками репродуктивного віку може призвести до позитивних результатів.

Діагноз синдром Дауна встановлює лікар-генетик за допомогою клітин епітелію, який виявляє наявність зайвої хромосоми. У більшості випадків синдром Дауна діагностують під час хромосомного аналізу, одразу після народження. 

Симптоми. Дітям із синдромом Дауна притаманні характерна зовнішність. Існує понад 50 клінічних ознак синдрому Дауна, проте дуже рідко можна зустріти в однієї особи всі або більшість з них. 

Найхарактерніші такі риси: 

  • М’язова гіпотонія (зниження м’язового тонусу). Порушений розвиток дрібної моторики.

  • Підвищена рухливість суглобів.

  • Короткі та широкі кисті. 

  • Деформовані вушні раковини.

  • Великий складчастий ніс. 

  • Підвищена можливість появи певного спектра захворювань: вроджені вади серця або шлунково-кишкового тракту.

  • Порушення слуху та зору (косоокість або короткозорість).

  • Діти з синдром Дауна, зазвичай, менші за розмірами тіла за  однолітків нормо типового розвитку.

  • Розлади мовлення.  Перші слова малюки з хворобою Дауна вимовляють в 1,5-2 роки, а фразове мовлення у них починається приблизно в 4-5 років. Часто ускладненим є розуміння зверненого мовлення. Словниковий запас обмежений. Часто виявляються дизартричні прояви та поліморфна дислалія. 

  • Рівень розумового розвитку в осіб із синдромом Дауна може бути різним – від затримки психічного розвитку до глибокої інтелектуальної недостатності. Порушення інтелектуального розвитку спричинює повільніший розумовий розвиток та гіршу соціальну адаптацію. 

  • Низька опірність інфекціям робить таких дітей більш схильними до респіраторних захворювань.

Проте ступінь прояву усіх цих ознак є дуже різним в кожного з пацієнтів.  

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА 

Раннє втручання. Одразу після підтвердження діагнозу батькам варто звернутися до служби раннього втручання. Такі служби пропонують батькам допомогу, зокрема, як розвивати та стимулювати в дитини мовлення, допомагати пізнавати світ, формувати навички самообслуговування та соціальні навички, виконувати особливі вправи для розвитку моторики тощо. Дослідження підтвердили, що “раннє втручання” підвищує шанси дитини розкрити свій потенціал.

Відповідно Наказу Міністерства Соціальної політики України №92 від 18 лютого 2021 року було затверджено Методичні рекомендації щодо впровадження практики надання послуги раннього втручання для забезпечення розвитку дитини, збереження її здоров’я та життя.  https://www.msp.gov.ua/documents/5948.html

Діяльність служб раннього втручання передбачає активну участь батьків у корекційно-розвитковому процесі, їхнє навчання, супровід і психологічну підтримку.

Для отримання допомоги дітям від 2 до 18 років батьки можуть звернутися до інклюзивно-ресурсних центрів в м. Запоріжжя та Запорізькій області. Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) - це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, в тому числі, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших навчальних закладах, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.  Інклюзивно-ресурсні центри:

  • проводять комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;

  • надають психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги;

  • забезпечують системний та кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами. 

Фахівці ІРЦ допоможуть батькам визначитись з особливими освітніми потребами дитини, нададуть рекомендації щодо отримання підтримки та перебування в закладі освіти. Крім цього, надати кваліфіковану консультацію зможуть фахівці  Обласного ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти, який знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Незалежної України 57-А, І корпус КЗ "ЗОІППО" ЗОР. 

Дошкільне навчання. Відповідно до ст.55 Закону України “Про освіту” батьки мають право за бажанням обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти. Останнім часом дедалі більш популярним стає інтегроване або інклюзивне навчання в закладах дошкільної та загальної середньої освіти. Воно передбачає навчання у спільному освітньому середовищі дітей з типовим розвитком і дітей з особливостями психофізичного розвитку, забезпечення комфортних умов і соціальну адаптацію для всіх учнів без виключення. У випадку відвідування дитиною із синдромом Дауна інклюзивних груп у дитячих садках для них розробляють індивідуальні програми розвитку (відповідно до їхніх можливостей і потреб). Дитина із синдромом Дауна може відвідувати також дошкільний заклад компенсуючого типу для дітей з порушеннями інтелекту. 

Методики занять з дітьми, які мають синдром Дауна, будуються на підставі врахування закономірностей розвитку дитини, особливостей розвитку при синдромі Дауна, а також конкретних особливостей та рівня розвитку конкретного малюка. Програма навчання охоплює соціальний розвиток, підтримку і розвиток здоров’я, фізичне виховання і фізичний розвиток, формування діяльності, пізнавальний розвиток тощо. Такий підхід дозволяє використовувати розроблені методи з адаптацією та модифікацією для кожної дитини.

Для корекційно-розвиткових занять з дитиною із синдромом Дауна потрібні дефектологи/корекційні педагоги, вчителі-логопеди, дитячі психологи. У дошкільному віці роль зазначених фахівців у навчанні дитини має велике значення. Також необхідна допомога фахівця в руховому розвитку, для проведення гімнастики активного типу, розроблену спеціально для дітей із синдромом Дауна. Більшість дітей із синдромом Дауна можуть робити те саме, що і їхні однолітки. Вони гуляють, розмовляють, одягаються, самостійно ходять у вбиральню тощо, але їх треба цього спеціально навчити. Ці навички можуть сформуватись у дітей із синдромом Дауна пізніше, ніж в інших дітей, але, враховуючи всі обставини, це не проблема.

Емоційна сфера дітей із синдромом Дауна залишається практично збереженою. Вони зазвичай лагідні, слухняні та доброзичливі. Можуть любити, бентежитись, ображатись, хоча іноді бувають дратівливими та впертими, проте це ймовірніше особистісна риса характеру дитини, ніж закономірна особливість. Більшість таких дітей проявляють інтерес до оточення й добре наслідують поведінку інших людей, що сприяє формуванню навичок самообслуговування та соціальної поведінки. Рівні навичок і вмінь, яких можуть досягти діти із синдромом Дауна, дуже різні та визначаються генетичними чинниками, але їх можна значно покращити при правильній організації розвивальної роботи. 

Для дітей із синдромом Дауна характерні труднощі сприйняття простору і часу, що викликає порушення орієнтації в оточуючому світі. Часто діти з синдромом Дауна не розрізняють праву й ліву сторони. Для полегшення орієнтації у освітньому середовищі  необхідно маркувати простір у приміщеннях піктограмами, фотокартками та іншими засобами візуалізації. 

У дітей із синдромом Дауна спостерігаються труднощі з інтеграцією відчуттів (одночасно слухати, дивитись і реагувати), їм складно в певний момент сприйняти сигнали більш ніж одного подразника. У цих випадках батькам варто звернутись до спеціаліста із сенсорної інтеграції. 

Основною метою виховання та навчання дітей із синдромом Дауна є їх сімейно-соціальна адаптація. 

Позитивний результат дають групові розвивальні заняття, під час яких відбуваються покращення соціальної пристосованості дитини та її розвиток. При правильно організованому догляді та інклюзивному або спеціальному навчанні діти із синдромом Дауна опановують ті самі навички, що й діти з типовим розвитком, хоча і трохи пізніше. 

Шкільне навчання

Навчання школярів із синдромом Дауна, яким завдяки ранньому застосуванню навчальних і розвивальних методик у дошкільному віці вдалось досягти високого рівня розвитку, можуть успішно навчатись в спеціальних або інклюзивних класах закладах загальної середньої освіти за місцем проживання. Учителі цих класів за сприяння фахівців розробляють індивідуальні програми розвитку з урахуванням можливостей і рівня розвитку конкретної дитини. Або, можуть здійснювати навчання, в спеціальних закладах освіти (Перелік спеціальних закладів освіти по м.Запоріжжя та Запорізькій області). Комунальний заклад «Запорізька спеціально загальноосвітня школа-інтернат «Джерело» здійснює освітні послуги саме для дітей із синдромом Дауна в окремих класах (Комунальний заклад "Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат "Джерело" Запорізької обласної ради). Відповідно до Державного стандарту в школі-інтернаті «Джерело» впроваджено нові підходи до організації навчання дітей із синдромом Дауна.
Корекційно-розвивальні заняття із дітьми, які мають синдром Дауна, спрямовані на вирішення специфічних питань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, а саме на розвиток мовлення, пізнавальної діяльності, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами, формування в них навичок просторового, соціально-побутового орієнтування, формування компенсаційних способів діяльності, створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей із синдромом Дауна, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій.
Зміст корекційно-розвивальних занять учнів із синдромом Дауна реалізується через такі навчальні предмети:
  • розвиток мовлення;

  • соціально-побутове орієнтування;

  • ритміка;

  • лікувальна фізкультура.

Оскільки діти із синдромом Дауна мають широкий спектр можливостей, їхні успіхи за стандартною шкільною програмою навчання можуть суттєво варіюватись. Педагоги можуть використовувати загальну програму навчання, проте адаптовану та/або модифіковану відповідно до потреб і можливостей дитини.

МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ДИТИНИ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА

Існує велика кількість методик, що дають змогу ефективно навчати та розвивати дітей із синдромом Дауна. Але цей процес важче і триваліше, ніж засвоєння аналогічних умінь і знань звичайною дитиною. Чим раніше починати заняття з дитиною, тим більше шансів досягти успіхів. Основним дидактичним принципом у навчанні таких дітей є залучення не одного, а різних органів чуття при сприйнятті інформації. Насамперед необхідно забезпечити унаочнення, а для покращення результату навчання використовувати дотик, слух і кінестетичні відчуття. Наприклад, певний матеріал показати, озвучити, дати можливість доторкнутись (якщо це можливо) тощо. Процес засвоєння нових знань повинен відбуватись маленькими кроками; одне завдання доцільно розбивати на кілька частин. Заняття треба зробити якомога цікавими і приємними для дитини. Усі, навіть найменші, досягнення та успіхи дитини відзначати похвалою та заохоченням.

Методика формування основних рухових навичок (ОРН)

Ця методика розроблена Петером Лаутеслагером, голландським фізіотерапевтом, праці якого присвячені проблемам рухового розвитку та спеціалізованої допомоги дітям із синдромом Дауна.

«Маленькі сходинки»

Це програмно-методичний супровід ранньої педагогічної допомоги дітям із синдромом Дауна, що спонукає їх до більш повної взаємодії з навколишнім світом. Розроблений в австралійському університеті Маккуері, він з успіхом застосовується в багатьох країнах.

Соціально-психологічна модель Портаж (Portage)

Методика, розроблена у США в 70-х роках минулого століття, з успіхом використовується в багатьох країнах світу. Метою Портаж є робота із сім’ями, котрі виховують дитину з особливими потребами. Сім’ю відвідує фахівець у питаннях домашніх відвідин.

Методика розвитку мовлення й навчання читання Ромени Августової

Це оригінальна методика розвитку мовлення дітей із синдромом Дауна.

Засоби альтернативної та підтримуючої комунікації (ААС)

Мовлення дітей із синдромом Дауна часто незрозуміле для оточуючих. Це зумовлено затримкою мовленнєвого розвитку, порушеннями звуковимови та просодики. Для того щоб дати дитині можливість порозумітися з оточуючими, необхідно використовувати засоби альтернативної та підтримуючої комунікації (ААС).

Іпотерапія

Корекційна верхова їзда – іпотерапія є дуже ефективною та багатофункціональною для вирішення завдань реабілітації дітей із синдромом Дауна.

Система «Нумікон»

Дитині із синдромом Дауна важко засвоїти знання з математики, навіть елементарні, необхідні в повсякденному житті. «Нумікон» – це набір навчальних матеріалів і спеціально розроблена методика для засвоєння основ математики.

Пропонуємо вашій увазі посилання на деякі ресурси Інтернету, пов’язані із синдромом Дауна. На багатьох ресурсах є форуми, в яких беруть участь як батьки дітей із синдромом Дауна, так і різні фахівці.

Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром» 

Європейська асоціація «Даун-синдром» (EDSA) – європейська спілка підтримки людей із синдромом Дауна 

Благодійний фонд «Даунсайд Ап» 

Благодійний фонд «Інститут раннього втручання» 


Матеріал підготували методисти ОРЦПІО Ольга Лоцман і Наталія Марко.


«Стань особливим – підтримай особливих!»  КУ «Інклюзивно-ресурсний центр» Оріхівської міської ради

21 березня – Міжнародний День людей із синдромом Дауна. Це люди з 3 копіями 21-ої хромосоми, тож і двадцять перший день третього місяця був обраний не випадково.
Діти з синдромом Дауна навчаються і при застосуванні відповідних методик можуть розвиватися в інтелектуальному плані. Народжені з синдромом Дауна діти, можуть навчитися не тільки самообслуговуванню, але і читати, рахувати й писати, доступні їм і спеціальні знання. Коефіцієнт інтелекту (IQ) людей з синдромом Дауна коливається від 20 до 75 (типовий розвиток: IQ більше 70). Діти з синдромом Дауна обдаровані не менш, ніж звичайні діти. Багато хто має художні таланти, музичні (в тому числі танцювальні та співочі) і артистичні здібності, схильні до поезії, успішні в спорті. Свої інтелектуальні порушення люди з синдромом Дауна компенсують своєю приголомшливою душевністю, відкритістю і наївністю.
Щоб підтримати людей з синдромом Дауна  достатньо одягти різнокольорові непарні шкарпетки. Саме вони є традиційним символом цього дня. У таких шкарпетках ви відчуєте на собі здивовані погляди перехожих, бо саме так почуваються люди із синдромом Дауна в нашому суспільстві. Стань особливим – підтримай особливих!





Всесвітній день азбуки Брайля 


    Подія 4 січня - Всесвітній день азбуки Брайля

  З метою підвищення обізнаності про значення азбуки для реалізації прав людей з порушеннями зору, з 2019 року відзначається Всесвітній день азбуки Брайля. Він покликаний для того, щоб зробити навколишній світ більш дружнім, інклюзивним і зручним для людей, для яких такий спосіб дізнаватися нову інформацію та орієнтуватися в просторі життєво важливий. 

  За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, у світі налічується близько 300 мільйонів людей із порушенням зору (в Україні близько 300 тисяч, із них 40 тисяч тотально незрячі). Аналіз даних 188 країн показує, що до 2050 року кількість людей із порушенням зору зросте до 550 мільйонів. На сьогодні 36 мільйонів людей повністю незрячі, а до 2050 року ця кількість може сягнути 115 мільйонів. До таких висновків дійшли автори дослідження, опублікованого в журналі Lancet, пише ВВС.

  «Навіть невеликі проблеми зору можуть мати значний вплив на життя людей. Це обмеження їхньої незалежності», - сказав один з авторів дослідження професор Кембриджського університету Руперт Берн.

 Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб - 10 існує чотири рівні зорової функції:
·        нормальний зір
·        помірне порушення зору
·        тяжке порушення зору
·        незрячість.

Основними причинами порушення зору у дітей є не скориговані аномалії рефракції (короткозорість, далекозорість або астигматизм) близько 43% яких легко діагностуються і коректуються. Більше ніж 1,5 мільйона дітей у світі мають незворотні порушення зору, залишаються незрячими на все життя. Сліпота може бути, як вроджена так і набута, внаслідок травм або перенесених захворювань (цукровий діабет, отруєння, тощо).

У відповідності до Закону України "Про освіту" (із змінами і доповненнями) кожна дитина має рівні можливості в реалізації права на освіту. Зокрема, діти з порушеннями зору та їх батьки мають вибір: отримати  освітні послуги в інклюзивному або спеціальному класі закладу загальної середньої освіти;  у спеціальному закладі загальної середньої освіти або за індивідуальною формою навчання. Інклюзивний клас має бути створений у будь-якому закладі освіти на підставі звернення батьків дітей з особливими освітніми потребами. Навчання у спеціальному закладі Запорізькоїобласті забезпечує Комунальний заклад “Запорізька спеціальна загальноосвітняшкола-інтернат “Орієнтир” Запорізької обласної ради. Якісний процес навчання  дітей з порушеннями зору забезпечується за допомогою спеціальних пристроїв, одним з яких є шрифт Брайля. Доречі, батькам дітей з порушеннями зору необхідно бути обізнаними в питаннях користування азбукою Брайля.

  Унікальна рельєфно-крапкова азбука названа на честь її винахідника – французького незрячого тифлопедагога Луї  Брайля. Ця абетка призначена для читання кінчиками пальців, була розроблена винахідником у 30-х роках ХІХ століття.  Відповідно до Конвенції про права людей з інвалідністю азбука Брайля є засобом спілкування людей з порушеннями зору і має найважливішу роль в їхній освіті, доступі до інформації та реалізації права на свободу вираження поглядів і переконань.
 
   Азбука Брайля – тактильне поєднання буквених і цифрових символів за допомогою 6-х крапок, що дозволяють передати всі букви і цифри, і навіть музичні, математичні та наукові символи. Вона використовується людьми з порушеннями зору для навчання, читання книг та періодичних видань. Шрифт Брайля заклав підвалини для створення новітніх інформаційних пристроїв. Автомобільний бренд Ford розробив смарт-вікно Feel The View, який робить панорамний знімок та проектує його на скло автомобіля. Пейзаж можна відчути на дотик: різні кольори мають вібрацію різної інтенсивності.
 
  Вроджена або набута втрата зору це не вирок. В світовій історії існує чимало прикладів людей з порушеннями зору, які створювали шедеври, займались спортом, політикою та жили повноцінним життям. Серед них:
 
Галілео Галілей відомий італійський фізик, механік, філософ, математик і астроном.
Клод Моне засновник імпресіонізму в мистецтві.
Андреа Бочеллі – відомий італійський співак, яким захоплювався сам Паваротті.
Девід Бланкетт – британський політик. Незрячий від народження, з бідної родини та одного з найбідніших районів Шеффілда, він став міністром освіти, міністром зайнятості, внутрішніх справ та праці і пенсій в уряді Тоні Блера після перемоги лейбористів на виборах 1997 року.
Марла Раньян – олімпійська спортсменка, трикратна чемпіонка і рекордсменка США з бігу на п'яти кілометрову дистанцію.
 
  Отже, завдяки визначеним стратегіям; спільним зусиллям команди супроводу фахівців і батьків; адаптації просторово-фізичного середовища та використанню корекційного обладнання можливо навчити дитину,  розвинути в неї інтелектуальні та творчі здібності, сформувати необхідні навички для самостійного життя та  адаптації у соціумі.
 
  У грудні 2019 року у Києві неподалік станції метро “Дарниця” встановили єдину в Україні Статую незрячій людині. Виконаний з металу атр-об’єкт  являє собою людину із заплющеними очима та  палицею у руці, яка ніби йде тактильною доріжкою. Це – узагальнений образ незрячої людини без статі, віку, яка дивиться на цей світ серцем. Шрифтом Брайля на грудях статуї саме так і написано: “Дивлюся серцем”. Всесвітній день азбуки Брайля є нагадуванням про те, що серед нас живуть люди, які потребують особливої турботи, уваги та підтримки.

Матеріал підготували методисти ОРЦПІО КЗ «ЗОІППО» Ольга Лоцман і Ганна Шаповалова.



  2 квітня (з 2008 року) відзначається Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизма (World Autism Awareness Day), встановлений резолюцією Генеральної асамблеї ООН № A / RES / 62/139 від 18 грудня 2007 року. Його мета – привернення світової уваги до дітей та дорослих, які страждають на аутизм. Символами цього дня стали блакитний колір і пазли. На знак підтримки осіб з розладами аутистичного спектру (РАС) люди одягають блакитне, а пазл символізує те, що РАС заважає знайти своє місце в загальній картині світу. 
   На сьогодні наша Держава надає можливість дітям з особливими освітніми потребами, зокрема з розладами аутистичного спектру та їх батькам зробити вибір: отримати освітні послуги в інклюзивному класі закладу загальної середньої освіти; спеціальному класі у закладі загальної середньої або спеціальної освіти; за індивідуальною формою навчання. 
   Інклюзивна освіта передбачає перебування дитини з особливими освітніми потребами у звичайному класі закладу загальної середньої освіти, в якому для неї створюються умови ефективного навчання. Команда психолого-педагогічного супроводу, включно з батьками дитини, складає індивідуальну програму розвитку (ІПР), що забезпечує індивідуалізацію навчання. ІПР визначає конкретні навчальні стратегії і підходи до навчання, містить психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги (допомога спеціальних педагогів), адаптацію освітнього середовища та модифікацію освітніх програм за необхідністю. Інклюзивний клас має одного асистента вчителя незалежно від кількості дітей з особливими освітніми потребами. Якщо дитина з розладами аутистичного спектра має складні порушення психофізичного розвитку та потребує постійного індивідуального супроводу, тобто супроводу асистента дитини, його функції здійснює один з батьків/законних представників дитини або особа уповноважена ними. На даному етапі Держава не забезпечує цю потребу, але у трьох областях України вже йде експеримент із залученням соціальних працівників у ролі асистента дитини, необхідність якого визначають фахівці інклюзивно-ресурсного центру. 
   Навчання у спеціальних класах Запорізької області забезпечують школи-інтернати, а саме, Комунальні заклади «Мелітопольська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Гармонія» та «Запорізька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат «Оберіг» Запорізької обласної ради. Але ці заклади надають освітні послуги дітям з розладами аутистичного спектру з когнітивними порушеннями. Крім того, заклади загальної середньої освіти за бажанням батьків, але при наявності певної кількості дітей з однаковими особливостями психофізичного розвитку, можуть відкрити спеціальний клас, в тому числі для дітей з розладами аутистичного спектру. 
    Індивідуальна форма навчання (педагогічний патронаж) може бути організована для осіб, які за станом здоров'я не мають можливості здобувати освіту за денною формою відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я або медичного висновку про стан здоров'я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України). Умови отримання даної форми навчання чітко прописані у Наказі МОН України від 10.07.2019 р. № 955 «Про внесення змін до наказу МОН України від 12 січня 2006 року № 8» (Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти). 
   Наголошуємо на тому, що вибір закладу освіти, безперечно, має бути зроблений на користь дитини. 
   Для навчання, яке потребує спеціально створених умов, крім стандартних документів для зарахування в заклад освіти, необхідно мати Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, який надає інклюзивно-ресурсний центр після її вивчення. У місті Запоріжжя та Запорізькій області існує мережа інклюзивно-ресурсних центрів, одне із завдань яких здійснювати комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини віком від 2 до 18 років. Комплексна оцінка проводиться фахівцями інклюзивно-ресурсних центрів індивідуально за такими напрямами: 
   - оцінка фізичного розвитку дитини; 
   - оцінка мовленнєвого розвитку дитини; 
   - оцінка когнітивної сфери дитини; 
   - оцінка емоційно-вольової сфери дитини; 
   - оцінка освітньої діяльності дитини. 
 Слід зазначити, що фахівці ІРЦ використовують цілісну комплексну систему оцінювання, зокрема сучасні психодіагностичні методики WISC-IV, Leiter-3, Conners-3, PEP-3 та CASD (скринінгова шкала розладів аутистичного спектру). CASD виявляє дітей з аутизмом з достовірністю 99,5 %. Опубліковані роботи показують, що CASD співвідноситься із загальновизнаними методами діагностики аутизму на 93–98 %, а також на 90 % збігається з діагнозом лікарів і думкою батьків. 
  За результатами вивчення розвитку дитини фахівці інклюзивно-ресурсного центру визначають напрями та обсяг психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг (для дитини з інвалідністю - з урахуванням індивідуальної програми реабілітації), та забезпечують їх надання якщо дитина, зокрема з розладами аутистичного спектру, не отримує відповідної допомоги у соціальних, навчально-реабілітаційних центрах, закладах освіти або охорони здоров’я. Крім того, вони надають рекомендації щодо використання певної освітньої програми; складання, виконання, коригування індивідуальної програми розвитку в частині надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг; змісту, форм та методів навчання відповідно до потенційних можливостей дитини; створення належних умов для навчання (доступність приміщень, особливості облаштування робочого місця, використання технічних засобів тощо). 
    Слово «аутизм» походить від грецького autos – «сам», а аутизм означає  «занурення у себе». Аутизм – ментальний розлад, для якого є характерною «тріада порушень», а саме: порушення здатності до комунікації, формування соціальних зв’язків, стереотипна поведінка. 
  Виявлення розладу аутистичного спектру у ранньому віці дозволяє вчасно почати терапію, а отже, досягти значного покращення якості життя, забезпечити більш високий рівень соціального функціонування людини з РАС. Відсутність раннього втручання виключає можливість для такої дитини інтегруватися в суспільство. Такі втручання не є сферою виняткової компетенції Міністерства охорони здоров’я, дітям з РАС необхідне надання своєчасної комплексної всебічної допомоги, яку може здійснити тільки мультидисциплінарна команда. Тому важливо не чекати, не сподіватися на підтримку під час шкільного навчання а діяти насамперед в інтересах своєї дитини з того моменту, коли ви побачили у неї щось непритаманне її одноліткам. 
  Ранні ознаки аутизму, від 2-х років (URIL: https://www.radiosvoboda.org/a/29140559.html) 
  

    Якщо у дитини спостерігається подібна поведінка, звертайтесь до фахівців, тому що при своєчасній діагностиці та корекційному втручанні, дитина може бути адаптована до життя у дорослому віці.
    Тетяна Волошина, завідувач ОРЦПІО


    08.11.2019 р. відбувся захід «Інклюзивна освіта. Консультування батьків дітей з особливими освітніми потребами. Формат: питання-відповіді», присвячений Всесвітньому дню науки в ім’я миру та розвитку, який підготували фахівці ОРЦПІО Тетяна Волошина та Іван Копитін.
   Успішна співпраці педагогів з батьками в інклюзивному класі/групі залежить від багатьох чинників, зокрема. від обізнаності батьків з питань освіти дітей з особливими освітніми потребами. Сьогодні вони отримали відповіді на питання пов'язані з перебуванням дітей в закладах с інклюзивним навчанням, а саме: 
   Права та обов’язки асистента дитини? 
 Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг», асистенти дитини офіційно мають можливість безперешкодного доступу до освітнього процесу у школах та дитячих садках. У документі зазначено: «За рекомендаціями інклюзивно-ресурсного центру та письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, заклад освіти забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з особливими освітніми потребами. Асистент дитини з особливими освітніми потребами проходить медичний огляд відповідно до вимог законодавства». Крім того, асистент дитини може бути залученим до команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП, але він не є її постійним учасником. (Наказ МОН від 08.06.2018 №609 Про затвердження "Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти"). Необхідність в постійному індивідуальному супроводі дитини асистентом дитини в інклюзивній групі/класі прописується у висновку ІРЦ, таким чином соціальні потреби дітей із складними порушеннями розвитку під час їх перебування в ЗЗСО та ЗДО задовольняються не асистентами вчителя/виховаиеля, а соціальними працівниками, батьками або особами, уповноваженими ними.” (Постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 588 Про внесення змін до “Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах”). Однак, механізм залучення соціальних працівників до супроводу дітей з особливостями психофізичного розвитку ще не відпрацьований. 
   Дитина потребує асистента, але батьки не можуть з різних причин з ним бути, на оплату послуг іншій особі не мають коштів, волонтерів не знайшли. Чи має право дошкільний заклад відмовити у зарахуванні дитини до садочка (старша дошкільна група з інклюзивною формою навчання, її відвідують ще 2 дітей з ООП)? 
  Відповідно до ст. 28. Закону України «Про дошкільну освіту» дошкільний заклад не має права відмовити у зарахуванні дитини з ООП до закладу. Крім того, діти з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями, мають право на першочергове зарахування до закладів дошкільної освіти. В той же час, якщо дитина потребує постійного індивідуального супроводу, функції асистента дитини. зазвичай, виконують батьки (особа, яка їх замінює), або особа визначена батьками в їхній письмовій заяві. У Статті 55 “Права та обов'язки батьків здобувачів освіти” Закону України Про освіту, п.3. йдеться, що батьки здобувачів освіти зобов'язані, зокрема, дбати про фізичне і психічне здоров'я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя тощо. Тобто забезпечити дитину асистентом дитини повинні батьки. Асистент працює на громадських засадах або за рахунок коштів громадських організацій та інших джерел, не заборонених законодавством. До вирішення питання наявності асистента дитини спробуйте залучити місцеву владу, волонтерів, постарайтесь налагодити стосунки та організувати продуктивну взаємодії з батьками дитини. 
  Чи може дитина з інтелектуальними порушеннями здобувати освіту за індивідуальною формою? Яким документом визначено перелік захворювань у дітей, що передбачає навчання за індивідуальною формою? 
  Діти з порушеннями інтелектуального розвитку можуть здобувати освіту в інклюзивних або спеціальних класах закладів загальної середньої освіти, спеціальних школи, навчально-реабілітаційних центрах. Порядок організації навчання за індивідуальною формою визначається Положенням “Про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти”, в яке внесено зміни Наказом МОН України від 10.07.2019 № 955 “Про внесення змін до Наказу МОН України від 12.01.2016 № 8”. В ньому йдеться, що заклади освіти відповідно до законодавства та своїх установчих документів можуть організовувати здобуття освіти за екстернатною формою (екстернат), сімейною (домашньою) формою та педагогічним патронажем. Педагогічний патронаж може бути організовано для осіб, які за станом здоров'я не можуть здобувати освіту за денною формою (відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії закладу охорони здоров'я або медичного висновку про стан здоров'я дитини за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я України). 
   Тобто якщо батьки дитини з порушеннями інтелектуального розвитку або особи, які їх замінюють нададуть довідку, яка засвідчує, що за станом здоров'я дитина не може здобувати освіту за денною формою навчання, заклад освіти буде мати підставу щодо оформлення індивідуальної форми навчання, а саме педагогічного патронажу. 
   Інклюзивно-ресурсні центри не можуть рекомендувати форму навчання, лише програму за якою навчатиметься дитина. 
   Якщо в садочку немає вільних місць в групі, чи має право заклад зарахувати дитину на інклюзивну форму навчання? 
   У частині другій статті 28 Закону України “Про дошкільну освіту” прописано: "діти з особливими освітніми потребами, що зумовлені порушеннями інтелектуального розвитку та/або сенсорними та фізичними порушеннями, мають право на першочергове зарахування до закладів дошкільної освіти", тобто мають перевагу у черзі на місце в ЗДО. Порядок відкриття інклюзивних груп в закладах дошкільної освіти визначається Постановою КМУ від 10.04.2019 № 530 Про затвердження “Порядку організації діяльності інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти”. Згідно п. 2 Постанови, інклюзивна група утворюється засновником (засновниками) в обов’язковому порядку у разі звернення батьків або інших законних представників дитини з особливими освітніми потребами. 
   Дитина з інтелектуальними порушеннями навчається в першому класі протягом трьох років, та не засвоює програму, які дії батьків в такій ситуації? 
    Батькам необхідно ініціювати засідання команди психолого-педагогічного супроводу дитини (учасниками якої вони повинні бути) із залученням фахівців інклюзивно-ресурсного центру для моніторингу успішності навчання дитини, з'ясування причин відсутності засвоєння освітньої програми та побудови індивідуальної освітньої траєкторії для подальшого розвитку дитини. Або повторно пройти комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини в ІРЦ з подальшим коригуванням індивідуальної програми розвитку. 
   Скільки дітей з ООП необхідно для створення інклюзивного класу в закладах освіти?
   Відповідно до п. 8. Постанови КМУ від 15.08.2011 № 872 Про затвердження “Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах”, для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу у класі з інклюзивним навчанням кількість учнів з особливими освітніми потребами становить: 
  • одна - три дитини із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо; 
  • не більш як двоє дітей із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках. 

  Тобто для створення інклюзивного класу достатньо однієї дитини з особливими освітніми потребами.

Немає коментарів:

Дописати коментар